16 Ч.

14 1 0
                                    

В руках вони мали гарячу каву з двома чайними ложками цукру. Зайшли.
На уроках нічого не звичного не було. Учні уважно слухали вчителя і намагалися освоїти нову тему, але не у всіх це виходило.
Після уроку, по коридору випадково Шинсо зіткнувся з Айзавою.
– В-вибачте, я вас не помітив.
Погляд Айзави спочатку було тим самими холодним і без емоційним, але  коли почув його слова, то став більш добрішим. Він погладив Шинсо по голові і мовчки обійшов його та пішов далі.
*Фух... Пронесло.*- Шинсо. 
*Треба перевірити диктанти.*- 🖤.
Тошинорі тим часом весело спілкувався на перерві з молодим Мідорією.
– Може, якось... потренуємося разом, одного дня?- 💚 (Деку).
– Обов'язково!- 💛.
Весело промовив він. Йому подобалося тренувати молодого Мідорію, персонально.
– Я чув тутки, що ви з Айзавою живете разом. Це правда?- 💚.
– Ну, так? Просто йому потрібна була моя допомога, тому щоб легше її вирішити, я поки що у нього живу. А що?- 💛.
– Просто, цікаво! Як ви з ним дружите? Він такий холодний, особливо його погляд... Його всі бояться. Він наче морок, страшний!- 💚.
За спиною у Ізуки з'явився Шота.
– Молодий Мідорія, не повертайся назад.- 💛.
І по карми, він повернувся. Побачивши того, про кого тікіщо говорив. Підстрибнув і від страху сховався за Всемогутнього.
– Привіт! Як справи?- 💛.
– Норм. Ти не забуваєш про свої обов'язки?- 🖤.
– Ні, не забув. Просто вирішив поговорити з молодим Мідорією. - 💛.
– Т-так, Айзава-сенсей!- 💚.
– Не бійся, я не кусаюся.- 🖤.
– Він добрий! Навіть і не знаю, чого його бояться?- 💛.
– Я... напевно, піду. До побачення!- 💚.
І втік до свого класу.
– Ти щось хотів?- 💛.
– Так. Обговорити...- 🖤.
Дзвінок на урок, не дав йому договорити. Обидва пішли на свої уроки.
Після уроків, Шота залишився перевіряти роботи учнів, тому досидівся допізна. Коли перевірив, зібрався і пішов додому.  Дійшов, відкрив двері і з порогу почув смачний запах. Він був втомлений, голова гуділа, а  очі боліли.

"Яскраве сонце"Where stories live. Discover now