(when facing) the things we turn away from [переклад]

2: Полуничні цукерки

Songs: Call It Fate, Call It Karma - The Strokes, Don't Delete The Kisses - Wolf Alice (watch Heartstopper if you haven't already), Ruby Fields - Sarah and the Sundays, and Show Me How - Men I Trust

Суґуру їздив шкільним автобусом кожного понеділка. Він ненавидів це. Крики, незручні сидіння, запах. Господи, він ніколи так сильно не сумував за "Хондою Сівік" 2002-го року Сатору, як по понеділках.

Біля нього щоразу сиділа одна і та ж дівчина, і Суґуру було цікаво, хто сидів з нею в інші дні тижня, коли його возив Сатору. Він уявлення не мав, як її звати, з якого вона класу, чи будь-що про неї. В неї був рюкзак з "хелоу кіті" і хлопець подумки називав її Дівчина Хелоу-Кіті.

Ґето натягнув навушники, сподіваючись стишити зовнішній шум. Звідки у цих людей була енергія так кричати з самого ранку? Він збільшив гучність музики, обираючи з нових пісень, які порадив йому Сатору. Суґуру часто лінувався шукати нових артистів чи пісні, тож Сатору створював йому плейлист зі своїх улюблених.

Після тридцятихвилинної поїздки автобусом Суґуру йшов на перший урок, крокуючи за Хелоу Кіті дівчинкою до центральних дверей. Хлопець відвідував середню школу в північній частині міста. Її влучно (і трохи банально) називали Норт Хай. Шкільними кольорами були чорний, сірий та темно-фіолетовий. Все, від стін, шафок, підлоги і до панелей на стелі демонструвало дух школи. Першою річчю, яку Суґуру бачив щоранку, була дошка нагород, фактично порожня, за винятком трьох баскетбольних кубків часів його початкової, середньої та старшої школи. Школі варто було подякувати за це Сатору.

Найбільше йому не подобалася біологія в першій частині дня. Просто через те, що Суґуру абсолютно не цікавився наукою, особливо тривожною. До кінця тижня на одному з уроків їм потрібно буде розрізати серце корови і Суґуру планував прогуляти, ховаючись в роздягалці, як тільки він дізнається точний день.

Пусте місце перед ним з чіткими ініціалами СҐ, накресленими чорнильною ручкою, терпляче чекало на Сатору. Кожного понеділка він проводив час зі своєю матірʼю і, хоч Суґуру сумував за ним, він не очікував, що Сатору буде десь іще.

Продзвенів дзвінок.

Як би сильно Ґето не намагався бути уважним, він давно перестав дбати про свої оцінки. Судячи з коротких уривків, що він ловив між власними думками, лабораторну назначили на четвер. Отже, день прогулу було визначено. Чудово.