(when facing) the things we turn away from [переклад]

7: Улюблений колір

Songs: Miss Misery - Elliott Smith, Brothers on a Hotel Bed - Death Cab for Cutie, and I Wanted to Leave - SYML

До пʼятниці синець майже зійшов, залишивши лише неприємні тьмяно-блакитні сліди навколо ока. Довелося переконати всіх вчителів, що це не справа рук вітчима. Це було незручно та виснажливо.

Говорячи про Рена, відносини у них були натягнуті цілий тиждень. Мама декілька разів робила марні спроби поговорити, але Суґуру заледве відповідав чимось більшим, ніж кивок чи зітхання. Справа була не в тому, що він не хотів поговорити. Швидше в тому, що він знав, що мав перепросити, але поки був надто впертим для цього.

А Сатору хвилював його найбільше. Не дивні погляди, які кидали на нього в школі. Чи вина через сварку з мамою. Чи злісні погляди Рена через сварку з мамою. Чи навіть напружене мовчання хлопця Жука, яке лише наростало, вичікуючи моменту, аби знову вскипіти.

Суґуру хвилювався за Сатору. Він зовсім не говорив про Мей, окрім що короткого "Вона в порядку", що не давало Суґуру взагалі ніякої інформації. Здавалося, наче і їх розмови минулих вихідних не було.

Пройшов майже цілий тиждень з того часу, а побічні ефекти не давали спокою, наче після довгої застуди. Сатору сказав багато вагомих та складних речей того вечора, про які після не згадував. Усі ці думки пригнічували та виснажували Суґуру весь час, як він не спав.

Вони все ще шепотіли на вухо, коли баскетбольна команда човгала з тренування того вечора пʼятниці. Легені продовжували горіти після бігу, а коли він помітив "сівік" Сатору в дальньому кінці стоянки, то не стримав розчарованого стогону.

— Нам варто подивитися футбольну гру сьогодні, Суґу, — абсолютно байдуже запропонував Сатору позаду нього. — Це остання гра в цьому сезоні.

— Ні, — переступаючи з ноги на ногу, відповів Суґуру. — Я втомився, а ще мені завтра на роботу.

— Ти завжди втомлений, — зауважив друг. — Потім пожалієш, що не пішов зі мною.

— Це погроза?

Сатору розсміявся, крокуючи спиною вперед і дивлячись на Сатору.

— Абсолютно точно.

— І що ти зробиш, Сатору? — запитав Суґуру, привалюючись до дверці пасажирського місця. — Убʼєш мене?

— Так. Я холоднокровно тебе вбʼю, якщо не підеш зі мною на гру сьогодні, — відкривши машину, заявив хлопець. Суґуру не бачив його лиця, але з впевненістю міг сказати, що той посміхався.