(when facing) the things we turn away from [переклад]

16: Гіпотетичне запитання

Главу б пасувало ще раз вичитати, але я вже так хотіла її викласти, що не втрималася. 

_____

Songs: Rom-Com Gone Wrong - Matt Maltese, i walk this earth all by myself - EKKSTACY, Robbers - The 1975, and Lucid Dreams - Orchid Mantis

На 13-й вулиці проходила святкова вечірка, але цього разу вони вирішили не йти й залишилися на фільм у Сатору.

Дорогою до будинку, Суґуру міркував яким буде вечір. Зважаючи на вчорашні події, було марним сподіватися на щось нормальне. Чим більше він думав про сварку з Сатору, тим гірше почувався. Адреналін вчорашнього вечора підсилював спогади. Кожне ненависне слово, сказане Сатору тихо відлунювало у вухах кожні кілька хвилин. Він ігнорував ці спогади та, аби заглушити їх, увімкнув музику в навушниках. Не варто було сильно роздумувати, особливо тепер, коли будинок Сатору був лише за квартал від нього. Суґуру рахував власні кроки, дихання, ритм музики. Рахував і рахував, доки не підійшов до веранди.

Все виглядало так само. Він подзвонив у двері і помітив тихий звук фуріну, що гойдався на вітрі. Хлопець очікував, що тепер, коли Лізи не стало, все буде інакше, але все залишалося незмінним. Настільки, що здавалося наче вона зараз відчинить двері. Проте відчинив Сатору і напруга навколо очей навпроти зменшилася, варто було Суґуру увійти.

— Я хотів прибрати, але забув, — повідомив хлопець та тихо зачинив двері.

Суґуру оглянув вітальню, переступивши через дві пари взуття Сатору, коли зайшов.

— Впевнений, ти не забув.

— Ні, — з усмішкою зізнався Сатору. — Просто так сказав, — він впав на диван та увімкнув телевізор. Попкорн уже був готовий і рука Сатору сама потягнула до великої миски зі снеком на столі. — Я знав, що не ти не будеш проти маленького безладу.

Суґуру посміхнувся, сів поряд і потягнувся через коліна за попкорном.

— Виглядає чудово, — промовив ві, усвідомивши, що не чув жартів від Сатору приблизно три тижні. Відчуття було приємним. Таким, наче маленькі натяки на друга поверталися на свої місця, повільно збираючись до купи.

Рука Сатору з попкорном зупинилася на півдорозі до рота. Він важко зітхнув і поклав його назад. Хлопець видихнув, поглянувши на Суґуру з коротким спалахом провини та горя. Було щось, що він хотів сказати, але Суґуру боявся цих слів. Особливо, якщо вони були вибаченням.