(when facing) the things we turn away from [переклад]

4: Лінивий День

Songs: Stay Inside - Milmine, Landfall - Krooked Kings, Devil Like Me - Rainbow Kitten Surprise, and Why Not Me? - Moon Tide Gallery

Були особливі дні, коли тренування з баскетболу скасовувалися. Тренер називав такі дні "Лінивий День", що було одночасно дуже точним, але і принизливим. В ліниві дні Суґуру або працював в кінотеатрі, або, не дай Боже, навчався.

— Ей, — прошепотів Сатору, нахилившись через стіл. Його голос звучав крізь гущу води. — Ти міг би мені це пояснити?

Суґуру підвів голову, намагаючись приховати те, що весь цей час дрімав.

— Що? — запитав він та спробував сфокусувати погляд.

— Суґу... Ми повинні були вчитись, а не тишком спати, — посміхнувшись, сказав друг. — Не вийде прикинутись, що ти читав.

— Я втомився, — заперечив хлопець, потерши обличчя. — І я ненавиджу біологію.

— Я знаю, але ти все ж краще в ній розбираєшся, ніж я.

— Сатору... Це не змінює того, що я все ще відстій.

— Я зроблю вигляд, наче це не принизило мене, — засміявся друг.

Суґуру зітхнув, не в змозі стримати усмішку. Погляд сконцентрувався на підручниках Сатору, особливо анатомічних схемах в них.

— Навіть не проси мене допомогти тобі з цим, — зауважив хлопець. — Я грьобаний нуль у цьому.

— Я збираюся, — Сатору підняв підручних, ховаючи за ним лице, — влаштувати швидке опитування.

— Припини.

— Яка частина мозку найбільш повʼязання зі сприйняттям? Вперед.

— Перша відповідь, — з камʼяним лицем промовив Суґуру.

— Це лобова частина, — усміхнувся Сатору. — Але я приймаю твою відповідь.

— Цікаво, вчитель Фаркауд теж її прийме?

— Якщо намалюєш смайлик, — хрюкнув Сатору, посміхнувшись, — поряд з відповіддю, так, як це роблю я, то він неодмінно прийме.

— Ти не робиш так.

— Ти сумніваєшся в мені? — запитав, діставши з сумки зошити. — Ось докази.

У Суґуру відпала щелепа, коли він поглянув на минулий екзамен друга та побачив яскраві сердечка біля не однієї, а всіх його відповідей.

— Що, бляха, з тобою не так? І як в біса ти отримав гарну оцінку?

— Не важливо, як часто я це роблю, він ніколи не визнає, що ставить мені за це оцінки, — він проігнорував питання з оцінками. — Можливо варто замінити сердечка на посмішки під кінець навчання? Аби змусити його думати?