(when facing) the things we turn away from [переклад]

3: Тринадцята вулиця

Songs: The Blonde - TV Girl, Here I Am - Milmine, You Get Me So High - The Neighbourhood, So Long and Thanks - Milmine, and Fallen Star - The Neighbourhood

Суґуру працював у тому кінотеатрі останній рік і з того часу, як Сатору назвав їхню форму огидною, він все більше усвідомлював, як безглуздо виглядав. На ньому була біла сорочка, чорні класичні штани, червона жилетка з золотими ґудзиками, чорна краватка-метелик та золота табличка з іменем. На ній не вистачало останньої "у", тому що він випадково поправ форму разом із табличкою.

Це був вечір пʼятниці і кожен старшокласник прийшов, аби подивитися новий фільм про супергероїв. Суґуру не памʼятав назви, але, ймовірно, там фігурувало слово "людина" з поєднанні з якоюсь твариною. Він уявляв, якою недолугою могла бути "людина-корова" у фільмі, здригаючись від згадки вчорашньої лабораторної та розтину коровʼячого серця. Морозиво після уроку того не вартувало, особливо коли його партнером був Сатору. Все закінчилося тим, що Суґуру виконував лабораторну один, тому що Сатору був надто "непритомний" продовжувати роботу.

Говорячи про Сатору... Він якраз грав у Тетрис на телефоні в новому мінібарі кінотеатру. Очевидно, політика закладу стверджувала, що вони "обслуговують лише дорослих", але хлопець був єдиним відвідувачем, що тусувався там... кожної. чортової. зміни.

Він сидів, схрестивши ноги на барному стільці, і потягував безалкогольну Маргариту, яку приготував йому Суґуру. Сатору постійно намагався переконати його додати алкоголь в напій і хлопець завжди вдавав, наче додавав, хоча насправді ні. Найсмішніше те, що друг не помічав різниці і Суґуру подобалося спостерігати за ефектом плацебо.

— Ей, Суґу! — покликав хлопець, вказуючи на порожній келих. — Повтори.

— Знаєш, міг би попросити любʼязно, — поскаржився Суґуру, прямуючи від каси з квитками в напрямку мінібару. Усі відвідувачі були вже всередині, звідки гриміли звуки перших хвилин.

— Я клієнт. Ти повинен обслуговувати мене, — зауважив друг, усміхаючись.

— Ти залишиш мені чайові?

— Хочеш, аби я запхнув трохи грошей тобі у бюстгальтер чи щось таке?

— Ти вважаєш себе таким смішним, чи не так? — усміхнувся Суґуру та поклав новий шматочок лимона на край келиха.

— Мені варто написати свій стендап, — промовив Сатору, роблячи ковток та граючи бровами. — Ти додав текіли?