Songs: Fade Into You — Mazzy Star, Featherweight — Fleet Foxes, Mother — The Night Cafe, Sublunar Swing — Moon Tide Gallery, Can't Get Enough — Milmine, Liquid Reign — Dark Stares, and Melrose Meltdown — Suki Waterhouse
— Ти ніколи не додавав справжній алкоголь в ці маргарити, чи не так? — промовив Сатору та сьорбнув з соломинки, допивши до дна третю склянку. — І я лише зараз це усвідомив?
Суґуру хитнув головою, стримуючи сміх.
— Ти неймовірно простодушний.
Сатору фиркнув крізь посмішку.
— А ти грубий.
— Це щось новеньке.
— Новеньке?
— Нова кличка, якою ти ніколи мене не називав.
Усмішка Сатору поширшала, змусивши очі зіщулитися.
— Ти відстежуєш клички, якими я тебе називав?
Сатору й уявлення не мав, що Суґуру відстежував кожне слово, котре виходило з чужих вуст.
— Ні, — збрехав він та сперся ліктями на стійку. — Звісно, що ні.
— Ніколи в житті я не був у чомусь менш переконаним, — кинув на нього погляд Сатору.
Суґуру закотив очі, не в змозі стримати усмішку.
— "Суґу" все ще моє улюблене.
— Я знав, що потайки воно тобі подобається.
— Не думаю, що сильно приховував це.
Сатору кивнув.
— Твої почервонілі щоки постійно тебе видають, Суґу, — хихикаючи? зауважив друг. — Прямо, як зараз.
— Я не червонію, — вдруге за вечір збрехав Суґуру. Невдалий обман защипав лицем, змусивши його зашарітися ще більше.
— От би у мене зараз було дзеркало, аби показати тобі, — промовив той та вклав лікті на стільницю. — Це так очевидно.
Суґуру розсміявся, займаючись легкими справами біля бару.
Попри ніяковість, що залишилася з минулої ночі, він почувався спокійно поруч з Сатору. Переважно тому, що той виглядав звично нормальним. Безглуздо жартував в погані моменти, видихав полуничні цукерки і, те за чим Суґуру найбільше сумував, сміявся. Він знову відчув полегшення, зрозумівши, що ніщо у світі не здатне створити цей особливий, ніжно блакитний відтінок у його свідомості. Навіть, якщо тепер він був трохи іншим, ніж раніше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
(when facing) the things we turn away from [переклад]
ספרות חובביםСуґуру дозволив усьому зайти надто далеко. Але що він міг зробити, коли Сатору був прямо там? Дивився на нього так красиво, як зазвичай дивиться на всіх? Що ще він мав робити, коли відчував тепло тіла Сатору через все ліжко? Або коли їхні руки випад...