Мінхо і Джисон пішли в кімнату Хана.
М: доречі, мила піжамка;)
Дж: :)...для чого ти тут? Я знаю, що ти не прийшов, щоб мені нотації читати
М: мені нудно просто, от і прийшов
Дж: ясно...
М: може фільм глянемо?
Дж: знову романтичну дораму?
М: в сенсі знову?
Дж: ой це ж сон був
М: ну я пропоную хоррор
Дж: ну окей
Весь фільм Хан просидів з poker face. Які би там screams не були, йому було фіолетово. Навіть Мінхо трохи прифігів.
М: тобі зовсім не страшно?
Дж: га? Чесно, фільм нудний, бональний сценарій, розвиток подій передбачуваний, подібна музика краще би в цирку звучала. Ці хоррори створюють, аби просто хоч щось заробити, та це фактично нічого не дає. Дуже мало таких фільмів, які би були цікавими. Ліпше вже Гаррі Поттера глянути, там хоча би є сюжет гарний, і зняли нормально
М: ого, наш Ханні так виріс)?
Дж: га?
М: кажу, що згоден з тобою
Дж: а ясно. Уже пізно, тобі додому пора
М: а якщо мене хтось поб'є? Або вкраде? Темно, страшно, дибіли одні ходять
Дж: ой ну добре, залишайся
М: ураааа!
Джисон ліг в ліжко. Мінхо обійняв Хана ззаду.
М: я люблю тебе, моя білочко
Джисон різко встав.
Дж: досить! Чому ти граєш з моїми почуттями? Мені не подобаються мої щоки, а ти насміхаєшся з мене!? Отже, я білка?!! Спершу кажеш, що любиш, а потім обзиваєш мене?! Навіщо?! Мені вже це все надоїло!!! А тепер заберись з мого життя! Я не хочу тебе знати, Лі Мінхо!
І весь у сльозах Хан вибіг з кімнати.
М: зажди! Хане, прошу повернися!
Цілий тиждень Джисон ігнорував Мінхо. Лі всіляко намагався поговорити з Ханом.
Хана підтримували Фелікс і Хьонджин. Йому було дуже боляче і підримка з боку друзів, йому була вкрай потрібна.
В п'ятницю Джисон в кінці дня прямував до Чоніна і Синміна на фотосесію.
Та по коридору йому трапився Мінхо.
М: Хане
Дж: дай пройти
Та Мінхо і слухати не збирався. Він притиснув Хана до стіни, аби той не втік.
Дж: відчепись від мене
М: спершу вислухай
Дж: чого тобі?
М: Джисоне, зрозумій, я й гадки не мав, що тобі буде настільки образливо. Я люблю тебе, мені подобається у тобі все. Ти прекрасно виглядаєш, і я хочу, аби ти був моїм. Твої щічки милі, і в них немає нічого поганого. Можливо ти мене не пробачиш, та я мушу це зробити.
Лі взяв за зап'ястя Хана. Мінхо поцілував Джисона в губи. Спочатку Хан намагався вирватися, та хватка Лі була доволі сильною, тому Джисон просто піддався Мінхо. Ось так от вони стояли хвилин 5.
Наостанок Мінхо прошепотів Ханові на вухо:
М: я люблю тебе
А далі він розвернувся і пішов геть.
Джисон завмер.
*Через 5 хвилин*
Ч: о Хане, ось ти де. Ми з Синміном почали хвилюватися, і я пішов на твої пошуки, а він лишився, щоб зустріти тебе, якщо ти прийдеш до класу. Стопе....що з тобою?
Дж: я зараз впаду
Ч: так, тільки не тут. Пішли краще в кабінет і ти все розкажеш.
