Pov Хан:
Як же мене все дістало. Чому моє життя таке? За що мені це? Як? Чому? Чому? Чому?
Кінець pov Хан.
Весь занурений в роздуми, Джисон не помітив, як вибіг на дорогу.
Звук тормозів. Крики людей. Кров на землі. 16-літнього юнака збила машина. Швидка допомога. Кінець.
Джисон прокинувся. Це був кошмар. Він був весь в поту. Все тіло тремтіло. В голові паморочилося. Очі сльозилися. Хан ледве піднявся. Він вийшов з кімнати і пішов на пошуки допомоги. Його і надалі трясло.
М: Джисон? Ти в порядку?
Дж: М...Мінхо, д..допоможи...
М: йой, тебе трясе не на жарт, ходи-но назад в кімнату ....
Зайшовши в кімнату, Хан сів на ліжко. Лі налив Джисонові води, в надії, що це якось допоможе. Та Хан навіть в руки не міг взяти стакан.
Дж: М...М...Мінхо....
Лі був заклопотаний у пошуках якихось ліків.
М: га?
Дж: л...л..ліки не поможуть...
М: а що тоді допоможе?
Дж: т...т...ти...м..можеш...л..лягти поруч?
М: а...так авжеж
Лі приліг біля Хана. Джисон одразу занурився в обійми старшого.
Згодом Мінхо відчув, що Хан заспокоюється, а пізніше тихе сопіння.
М: "такий миленький.....Ах, моя білочко, що ж трапилося?..."
Згодом Лі і сам заснув.
Решту ночі вони обоє мирно спали.
*Наступний день*
Хан прокинувся вже один. Піднявшись і потягнувшись він спустився на перший поверх.
М: доброго ранку). Радий бачити, що тобі краще
Дж: доброго:). Дякую?
М: що ж таке сталося, що тебе так сильно трясло?
Джисон розповів весь свій сон.
М: тепер ясно...
Спустилися Фелікс і Хьонджин.
Ф і Х: доброго ранку
Дж: доброго. Ви що разом спали)?
Ф: щ-що!? Ні звісно!
Х: а ви наче з Мінхо разом не спали...
Дж: може й спали не знаю...
М: ти взагалі не пам'ятаєш, що вчора було?
Дж: ааа згадав
Ф: а як дізнався, що ми разом спали?
Дж: ну, напевно, одяг Хьонджина на тобі випадково з'явився....
Ф: а...бляха...
Мінхо приготував сніданок.
Дж: каша?
М: щось не подобається?
Дж: я хочу солодкого!
М: ніяке солодке, тільки після сніданку!
Дж: я не хочуууу
Мінхо по традиції підійшов ззаду до Хана, поклав руки на плечі і прошепотів:
М: якщо не будеш їсти, я втечу в іншу країну. Там я пограбую банк і вб'ю пів міста. Потім мене приведуть в тюрму. Я скажу, що ти співучасник і нам двом відрубають голови...
Джисон мовчки почав їсти.
Дж: "реально вбивця якийсь...ще й погрожує..."
Доївши, Хан почав ритися в тумбочках на кухні.
Ф: що шукаєш?
Дж: я ж казав, що хочу солодкого, ви не сприйняли мої слова серйозно? Зрозуміло....
Хьонджин схопив Фелікса і вони полетіли нагору.
Pov ті двоє:
Ф: я нічого не розумію
Казав Фелікс, поки Хьон зачиняв двері на замок.
Х: коли Джисон говорить "зрозуміло" таким тоном, то це означає, що він готовий вбити всіх і все...Він просто ненавидить, коли його не сприймають серйозно...
Ф: до речі, звідки ти про Хана так багато знаєш?
Х: а ну ми друзі дитинства...
Ф: а ясно.
Кінець pov цих двох.
Згодом Фелікс і Хьонджин почули крики знизу.
--------------------------------------------------------------
Дякую за прочитання:)
Goodbye ❤️👋🏻❤️
--------------------------------------------------------------
