14 🌌

143 9 0
                                    

Дж: о так ти теж, бачу, не зробив домашнє, ну що ж.....два)

Весь клас почав боятися Хана, його прозвали "королем сарказму".

На вихідних Джисон прокинувся о сьомій ранку, вийшов з дому, взяв в старбаксі кави і пішов в лікарню.
Він пішов в кабінет до уже знайомого лікаря.
Дж: добрий день
Лк: а? Ой гутен морген
Дж: я прийшов, бо мені нудноооо
Лк: а ....ну...цей, я якби зайнятий..
*Через 5 хвилин*
Лк: і вона послала мене!
Дж: яка ж вона коза
Лк: я теж так думаю. До того ж вона мою двоюрідну рибку забрала з собою ....
Дж: розумію...моя двоюрідна рибка втопилася в туалеті...
Лк: який жах!
Дж: ага....
Лк: чому двоюрідні рибки так страждають?
Дж: ми можемо тільки здогадуватися....
Лк: а ти чув про еміграцію морських свинок?
Дж: та як не чув. Моя тітка мала морську свинку, Пепою звалась, щасливо жила, багато їла, і та емігрувала...
Лк: у мене теж була морська свинка. Я їх назвав її Богданом, в пам'ять про мого тарантула, вона також емігрувала...
Дж: а що з твоїм тарантулом?
Лк: приходжу я якось додому раніше. В тераріумі, бачу, не має мого тарантула. Я пішов в підвал, там було його улюблене місце. І бачу я, як мій Богданчик б'ється з щурами. Щури, то качками були. І що міг мій маленький Богданчик зробити? Щурі виграли в нього. І з'їли....
Дж: це триндець...
Лк: може чаю?
Дж: не відмовлюсь
Ханові подзвонили.
*Дзвінок*
- ало, Хане, а ти де?
- ало, Феліксе, я в лікарні, в кабінеті в лікаря До
- в сенсі?!
*Кінець дзвінку*
Фелікс збив трубку.
Дж: чого ж всі мене до кінця не слухають?
Лк: а я?
Дж: тільки ти, напевно, слухаєш
Лк: до речі, тобі скілько років?
Дж: мені 17, а тобі?
Лк: мені 20, скоро 21 буде
Дж: і подобається бути лікарем?
Лк: не дуже, я художником хотів бути, спеціально для цього малювати гарно вчився...
Дж: спробуй-но намалювати щось
Лк: ну давай
Він дістав аркуш паперу та простий олівець.
Через хвилин 15 він закінчив малюнок.

Лк: ну якось такДж: ого! В тебе справді талантЛк: дякую*Через 2 хвилини*Лк: ну чому? Чому корови не можуть кохати овець?Дж: життя не справедливе!В кабінет влетів Фелікс

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Лк: ну якось так
Дж: ого! В тебе справді талант
Лк: дякую
*Через 2 хвилини*
Лк: ну чому? Чому корови не можуть кохати овець?
Дж: життя не справедливе!
В кабінет влетів Фелікс.
Ф: Джисоне! Що трапи...а ви тут про життя спілкуєтесь
Дж: ага, давай з нами
До кінця дня вони сиділи, пили чай, і розмовляли на скільки не справедливе життя.
О 19:30 вони зібралися і пішли додому.
Ф: чуєш, Джисоне, а ти будеш пробачати Мінхо?
Дж: а? Стопе, я ж начебто не розповідав про те, як він намагався вибачитися...
Ф: ну, у мене своя розвідка...
Дж: я так і зрозумів. А я навіть не ще  думав його вибачати...
Ф: в сенсі!? Людина тебе любить, намагається відновити стосунки...
Дж: стосунки, яких не має?
Джисон перебив Фелікса.
Ф: ти маєш подумати над його пропозицією
Дж: подумати, то я подумаю, а от чи прийму, не факт
Ф: так стоп, куди це ми йдем?
Дж: до моря. Вночі воно особливо захоплююче
Ф: так ми ж додому йшли наче...ну добре.."бляха, а що Хьонджин і Мінхо скажуть, коли дізнаються, що ми біля моря? Головне, аби вони не подумали, що ми топитися збираємось.... хоча.....звідки я знаю, що в Хана в голові? Можливо він привів мене, аби я був свідком його смерті? Ну поживем, побачим?"
Джисон пішов вздовж пляжу, сів на чорний камінь, і на диво Фелікса, просто дивився на море.
Дж: і довго ти там стояти будеш?
І Фелікс, неначе робот підійшов і сів біля Хана.
Дж: Фелікс, що мені робити?
Ф: ти про що саме?
Дж: про Мінхо
Ф: оуу, ну це твоє діло, чесно, я б на твоєму місці....
Та його фразу перервав телефонний дзвінок на мобільник Хана.
Дж: о! Це Чонін!
Він одразу взяв трубку.
*Дзвінок*
Ч: ало?
Дж: ало, Чоніне, привіт
Ч: ти де?
Дж: ну тут є вода, і каміння теж
Ч: ввімкни камеру
Дж: ем, ну ок, дивись. Ось там море, а тут пісок, там каміння, а там захід сонця
Ч: питання, а що ти там робиш?
Дж: а ну ми з Феліксом після лікарні, пришли до моря, тут така естетика, ну і потім, звісно, я планую зануритися і більше не випливти:)
Ф: що?! Ти дебіл?
Ч: о, Фелікс справді тут. Так значить, нікуди не йдіть, я скоро буду
Дж: я й не збирався
*Кінець дзвінку*
Дж: дивний якийсь
Фелікс офігів. Він дивився на Хана, наче на психа.
--------------------------------------------------------------
Ось так вийшло.
Всім гарного настрою і goodbye ❤️
--------------------------------------------------------------

Що Зі Мною?Where stories live. Discover now