М: може ти мені хоч роззутися даш?
Дж: вибач
Джисон відійшов і побіг на гору. Точніше, на горище.
М: Ханеее куди ти вже втік?
Лі шукав білку по всьому домі. Хана ніде не було. Останнім варіантом було горище.
М: Ханні не треба тікати, я тебе ледве знайшов
Джисон сидів на підлозі і плакав.
М: Джисоні, що вже сталося?
Мінхо підсів біля Хана.
Поясную: поки Джисон біг на горище, він подер руку об стару тумбу. Рука єма, як кровоточила. Та плакав він не через це. Він розумів, якої помилки припустився, не повіривши Мінхо.
Лі побачив кроваву руку Джисона.
М: о Боже, це тому ти плачеш?
Джисон заперечливо похитав головою.
М: я не знаю, що сталось, але рану треба обробити. Пішли
Мінхо піднявся і повернувся до Хана.
Джисон сидів на місці і продовжив плакати.
М: ее так не піде
Мінхо взяв Джисона на руки і поніс в свою кімнату. Він посадив Хана на стіл.
Лі дістав аптечку з тумби.
М: як же ти так?
Мінхо обережно обробив руку і перемотав бинтом.
Сховавши аптечку він підійшов до Джисона. Хан опустив голову. Мінхо взяв його за підборіддя. Вони дивилися одне одному в очі.
М: Ханее, якщо ти не відповідатимеш на жодне з моїх питань - я ображуся:/
Дж: ...ну...
М: отже, перше питання: чому ти плачеш?
Дж: я....не...повірив...тобі...я....ідіот....
М: не можна так казати, Ханні. Ніякий ти не ідіот
Дж: т-ти не ....маєш...зі...мною... спілкуватися...Я... справжній....дурень.... Я...кончений...ідіот...
Мінхо заткнув рота Ханові поцілунком. Своїм язиком Лі "вивчав" ротову порожнину меншого. Джисон поклав руки на плечі Мінхо. Їхні тіла все більше зближувалися. Мінхо відірвався і почав залишати засоси на шиї Хана.
Дж: зажди, Хо я ще не готовий
Мінхо одразу зупинився.
М: вибач, захопився. Знаєш, я почав думати про те, коли ти до мене переїдеш?
Дж: я не знаю, а що сестра скаже?
М: так давай перевіримо
Дж: ну окейййй
Він подзвонив сестрі.
Дж: ало? Сістер тут така ситуація
К: чесно, я теж маю тобі дещо сказати
Дж: спершу я. Крч я хочу переїхати до Мінхо.
К: о чудово, що ти звалиш. Просто до мене мав би хлопець переїхати
Дж: стопе, а чому я нічого не знаю?
К: нуу довга історія. Коли по речі прийдеш?
Дж: думаю сьогодні ввечері
К: ок, буду чекати
Дж: угу, папа
К: папа
Вони закінчили розмову.
М: урааа, Джисоні, тепер ти будеш зі мною жити!
Дж: угу:)
М: може якусь дораму глянемо?
Дж: пішли:)
Мінхо взяв Хана на руки і поніс його на низ. Всадивши Джисона на диван, Лі почав обирати дораму.
Додивившись дораму Хан почав збиратися по речі до сестри.
М: я з тобою
Дж: ти думаєш, я речі не зможу взяти?
М: тобі може погано стати
Дж: який турботливий:)
М: ну, а як же. Для мого Ханні все найкраще)
Дж: як мило:)
Вони вийшли з дому. З гаража Мінхо виїхав на машині.
Дж: ух єма, чому не казав, що машину маєш? А права звідки
М: а...ну довга історія
Вони сіли і поїхали по речі Джисона.
Описувати я нічого не хочу. Тому вони просто успішно перевезли всі речі додому Мінхо.
