По обіцянці Мінхо вони пішли до провіряти Хана. Як вони прийшли не буду описувати. Тому полетимо трохи вперед, після того, як Хан вийшов від лікаря. М: ну що? Лк: з психікою все гаразд.... майже М: як це? Лк: ну в нього тіпа травма дитяча, після смерті матері... М: але він не псих? Лк: не псих М: чудово, дякуємо, до побачення Лк: ага
Згодом вони прийшли додому. М: бачиш, ніякий ти не псих Дж: але в мене психічна травма М: але це не шизофренія Дж: але в мене поламана психіка М: в мене теж вона зламалася, коли в дитинстві я побачив, що під маскою Мікі Мауса алкаш Артем... Дж: пххахахахахаха М: а давай провіримо в кого який пульс? Лі сів на диван. Дж: ну давай Вони виміряли. У Джисона пульс був частішим ніж Мінхо. М: хахаха Дж: молодець Джисон підійшов ззаду до Мінхо. Він залишив засос на його шиї.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Джисон побачив, що пульс у Мінхо почав частішати. Дж: ой хтось програв:) М: який ти наглий Дж: :))) Джисон сів на коліна Мінхо. Дж: не злись, я думав тобі сподобається:) М: сподобалось авжеж, але я програв!!! Хан обійняв Лі. Дж: треба вміти хитрувати М: ну ти й па... Дж: падлюка значить? М: ні я мав на увазі паросток дуба з майнкрафту Дж: а ти де... М: дебіл? Дж: дерево пиломатеріалів М: ааа е ок Дж: давай духів давніх греків викличемо? М: а як? Дж: щас покажу, як баба Люба вчила Вони сіли на землю одне напроти одного. Між ним стояла свічка, а під нею - підручник з історії. Дж: о великі давні греки, прийдіть же до нас смертних, подайте нам знак. Впала ваза. Дж: оййй М: що? Дж: якщо греки вазу розбивають, вони зляться. Треба завершити ретуал.
Джисон підпалив книгу, а далі загасив свічку. Підручник кинув під воду в раковину. Дж: пішли подивимось паравозика Томаса? М: для тебе все, що завгодно Вони ввімкнули паравозика Томаса. Щойно на екрані з'явився сам паравозик Хан вимкнув телевізор. М: ти чого? Дж: єма він стрьомний. От казала баба Люба, щоб я ніколи про паравозиків не дивився, бо пошкодую. Довелося мені лише раз...
Мінхо посміявся. М: я пропоную піти прогулятися. Давай підем в парк атракціонів? Дж: ну давай, щоправда я то не дуже їх і люблю... М: чого? Дж: мене з оглядового колеса ледь не скинули ... М: єма в тебе дитинство. Ну ми тоді просто погуляєм в звичайному парку Дж: в тому звичайному парку, де мене ледь не задушили? М: тоді біля моря Дж: біля того моря, де я ледь не втопився? М: біля школи Дж: біля тієї школи, в якій ремонтні роботи проводяться, і там гудітиме, як на вокзалі? М: ну тоді.... Дж: знаєш, я думаю краще лишитися вдома. До того ж на вулиці людей багато.. М: ну якщо вдома, то вдома. Тоді може доставку замовимо? Дж: а якщо нас отруїти захочуть? М: чому хтось має нас труїти? Дж: хтозна, що в них на думці М: ти якийсь параноїк Дж: не подобається? Вибачай, такого полюбив М: ой Хане, не починай Дж: не починати? Ну звісно звісно. Хане не роби те, Хане не роби се. Знаєш мене це дістало М: тобі не подобається проводити зі мною час? Лі підійшов ззаду Хана і обійняв його.
