*через 2 дні* Джисон прокинувся. На годиннику вибило 4 ранку. Сестри не було, бо вона залишилася на ночівлю в подруги. Хан встав, зібрався і вийшов на вулицю. Шкільний рюкзак він також не забув. На превелике, розчарування Джисона, старбакс був зачиненим. Та він знайшов кав'ярню, яка працювала цілодобово. Кава була не поганою. Тому з чудовим настроєм він пішов до школи. На диво, школа вже була відчинена. Дж: "хто так рано приходить до школи? Ох, точно, це я":) Щастю Хана не було меж, коли він спробував відчинити двері класу, вони йому не піддалися. Взявши ключа в чергової, Джисон пішов до класу. Двері відчинилися. Він повернув ключ на прохідну і вернувся до класу. Сівши за вчительський стіл, він насолоджувався тишею. Своїм виглядом Джисон нагадував вчителя.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
(Який краш:). Кхм, повернімося до історії) Перші учні прийшли о 7:10. І тільки в 7:30 ранку прийшли Фелікс, Мінхо і Хьонджин. Ф: Джисон 100% ще додивляється 10 сон....Хан!? Трійця була здивована. А Джисон сидів за столом і читав книгу. Почувши голос Фелікс, він кинув недбалий погляд на компашку. Х: відколи це ти тут? Хан поглянув на наручний годинник і сказав: Дж: від 4:20 ранку, а що? Ф: а... нуу...е... Вони просто сіли за парти. В кабінет залетіли Чонін і Синмін. Ч: Джисонееееее С: воу, ти сьогодні неначе вчитель Дж: а ти не знав? Я цього місяця в нашого класу літературу вести буду. *Флешбек: день тому* Джисонові зателефонувала класна керівничка. *Дзвінок:* - ало, Джисоне, не зайнятий? А хоча, що ти можеш робити у вихідні? Правильно, нічого - і вам добрий день, пані Джо - у вашої вчительки з літератури зламана нога, ким замінити нема, а ти найкращий учень класу, такшо ти будеш протягом місяця вести літературу у вашого класу і в 11-Г - але ж... - чудово, що ти згоден *Кінець дзвінку* Вчителька збила трубку. *Кінець флешбеку* Ч: тобі личить;) Дж: пххх, дякую С: а до речі, пішли поговоримо Вони вийшли на коридор. Ч: корочеее С: через місяць випускний Дж: ну? Ч: і ми хочемо гульнути С: з 21:00 і до самого ранку Ч: але там будуть декотрі наші друзі С: Фелікса і Хьонджина ми вже запросили Дж: ну з вашим друзями то не проблема, мені чесно всерівно) Ч: ну і чудово:) Продзвенів дзвінок. С: ой ну нам пора Ч: папа:) Дж: бувайте:) Першим уроком була література. Хан зайшов в клас і сів за вчительський стіл. Дж: отже так. Я у вас замінятиму літературу. За хамство - два бали. За невиконане домашнє - два бали. За неуважність - два бали. За шум - два бали. І це лише маленька частинка всього списку) Всі мовчали. Дж: для початку я вас опитаю). Хто може пояснити дії героя? Всі мовчали. Дж: ого, ліс рук Од1: вчителю, а чому герой себе так поводив? Дж: йому бракувало підтримки. В його усмішці приховані біль і страждання. Він сміявся, аби лиш не плакати. А знаєте, так само у житті. Хтось, зовсім близький для вас страждає, а ви навіть не здогадуєтесь. Він усміхається до вас, хоча йому боляче. Він живе без причини. Твір вчить нас, що варто більше приділяти уваги близьким... Він кинув погляд на Мінхо. Дж: кхм, що ж, хто виконав домашнє? Він піднявся і пройшовся по класу. Дж: Мінхо, де домашнє? М: я не зробив Дж: ой, справді? Чому ж(? М: я не хотів Дж: як жаль, ну добре пожалію тебе, чотири бали) Од1: а нам за невиконане домашнє завдання погані оцінки вчителька не клала Дж: я - не вона) -------------------------------------------------------------- Щось у мене відчуття, що Хан тепер король сарказму) Дякую за прочитання, і goodbye ❤️💓🎅🏻❄️☃️ --------------------------------------------------------------
