Кривавий Яструб 18+

Розділ 13

Марія Стаффорд

Кожна спільна ніч з Робертом закінчувалася тим, що я прокидалися втомленою. Хоча, саме того разу, я за вечір не прокидалася навіть в туалет сходити.

Але прокинулася з таким відчуттям, ніби весь вечір пролежала під грудою каміння.

І ще, я проспала.

Тренування було назначено на восьмому, а я прокинулася опів на восьму. За тридцять хвилин потрібно було прийняти душ (Роберт сильно пітніє, і через це потом починає нести і від мене), поїсти, одягнутися і доїхати.

Мені не хотілося робити нічого з цього.

Але треба було.

Хоч мене туди і взяли через гучне ім'я мого чоловіка, потрібно дотримуватися дисципліни і гарно себе показувати.

Душ я прийняла хвилини за дві, а потім швидко вдягнулася в те, що перше витягнула з шафи. Якісь утеплені штани і свитер.

Коли я прийшла швидко снідати на кухню, Роберт сидів за столом, опустивши на нього голову. Поруч з ним стояла тарілка з залишками болоньєзе і паркетти. Від тарілки відходила пара.

Коли сидиш вдома одна, в незнайомій країні і коли твоїм єдиним другом є чоловік, що не з'явився вдома вже четвертий день, то єдиним порятунком від скуки є куховарство.

Аннетта і Фіама не мають на мене стільки часу, скільки я потребую. У них є своє життя, а мені доводиться проживати своє.

Почувши, що я прийшла, Роберт підняв голову. Після сну він не одягнувся, не розчесався, не зробив взагалі нічого.

Я пішла до холодильника і витягнула звідти те, що залишилися ще з вчора. Якийсь суп.

Томазо я ще не зустрічала.

Намагаючись робити все швидко, я трохи розлила його на стільницю. Витирати довелося рушником.

— Доброго ранку. Ти якась знервована.— Після сну його голос був хрипким.  Роберт говорив повільно, нікуди не поспішаючи.

— Я запізнююся. Мені потрібно на тренування.

— Запізнюєшся? Думаю, тобі це пробачать.

— Звісно, пробачать. Але я не хочу запізнюватися.

Розігрівши суп в мікрохвильовці, я виставила тарілку на стіл. Вона була такою гарячою, що я її ледве не впустила.