Кривавий Яструб 18+

Розділ 14

Роберт Стаффорд

Не тільки Сесилія потрапила в неприємності. Всі вони потрапили в неприємності. Хоча, неприємностями це неможливо було назвати.
Їхній батько зрадник.

Про це було неприємно думати.

Чоловік, що перший кричав про єдність родини, про силу тих, хто тримається разом, наказав викрасти дружину свого сина і погрожував її вбивством.

Роберт дивився на Еверета. Було помітно, як у того тремтять пальці. І то було не від холоду. Еверет був закоханий у свою дружину. Він боявся її втратити. Через це Роберт почувався винним. Його батько все це затіяв. Чоловік, з яким він носив одне ім'я.

Еверет завжди міг не звертати увагу на те, хто його батько. Він навіть не вважав Роберта старшого за свого батька, і вже давно його так не називав. Роберт такого зробити не міг. Він знав свого батька в лице. І себе знав.

Він був ним.

Сам того не бажаючи, перетворювався на свого батька.

Коли Еверет вийшов, лишаючи його одного в автомобілі, Роберт поклав голову на кермо і заплющив очі. Сьогодні його батька вб'ють в будь-якому разі. А Еверет... Він не знав, що буде з Еверетом. Той прагне врятувати свою дружину. І зробить все задля цього.

Для Роберта залишилася пасивна участь. Побачити вибите скло і завести до недобудованого готелю наряд.

Роберт в той момент відчував себе малою дитиною.

Він згадав, як матір, сама перша, ту, яку він іноді навіть не міг згадати, вчила його молитися. Вона була віруючою католичкою. Та від раку Бог її не вберіг. Роберт ще досі пам'ятав слова молитви, хоча ніколи й не молився.

Бога не існує і він нікого не рятує.
Боковим зором він побачив, як Еверет повернувся і підняв голову.

— Ти ще пам'ятаєш Вікторію?

Як її не пам'ятати? Найкраща матір, що колись була у нього. Вона не померла від раку і не стала потім його коханкою. Вона любила дітей, але закінчила... не надто добре.

Чому він згадав про неї?

— Пам'ятаю. Вона відносилася до нас добре, а потім втекла. До чого це зараз?

— Я збрехав тобі. Збрехав тоді. Вона не втекла. Наш батько її вбив. Він вклав пістолета в мої долоні і сам натиснув на курок. Вона померла, коли я намагався зупинити кров. Після того я два дні провів поруч з її трупом. Вона не тікала. А я її не вбивав.