Марія Стаффорд
Поміж періодичними серіями блювоти, перебуваючи в стані тимчасового розуму, я зав'язала волосся в кривий пучок, щоб не наблювати на нього.
Ось, що воно таке — отруєння.
Навіть страшно згадувати, як я дотягнула додому і як не померла тієї ночі. Комашки бігали по спині від одних лише згадок.
Вперше мене вирвало за воротами, а вдруге я змогла дотерпіти до туалету. Щоправда, не повністю. Мене вирвало поруч з ним. Я й не уявляла, що в моєму тілі може поміститися так багато блювотиння.
Вже тоді я плакала. Очі пекло, горло боліло, живіт болів, нудило. Краще вже було померти, ніж терпіти те все. Тоді я обіцяла собі, що більше ніколи не їстиму в закладах подібного типу. Ніколи.
Ще раз виблювавши, але вже в унітаз, я стала почуватися краще. Тіло жахливо ломило. Роберт допоміг мені роздягнутися і лягти. Тоді настала його черга прибирати мою блювоту. Бумеранг таки існує? Тільки чому я помирала від отруєння? Краще вже бути п'яною.
Роберт помив підлогу моєю футболкою, поки я скиглила під ковдрою від болю і нудоти. Я ненавиділа відчуття нудоти. Найгірше, що тільки можна уявити — це нудота.
І скільки ж я тієї гидоти з'їла? Дуже багато. Господи.
Відчуваючи, що ось-ось це станеться знову, я виповзала з ліжка, скидаючи ковдру на підлогу. Роберт відразу повернувся до мене. Я скиглила, поки підбігала до унітазу і коли згиналася над ним.
— Я принесу тобі воду. Нікуди не зникни.— Через шум у вухах я не почула звуку його кроків.
Зір був білим, у вухах все пищало. Було так погано, що я, спираючись на унітаза, просто пускала слину, відчуваючи новий прихід нудоти.
Після блювання завжди ставало легше.
Але цього разу лише нудило. Дуже сильно. Я не могла виблювати і не могла повернутися до ліжка.
За стіною почало плакати немовля.
За мить з'явився Роберт з повною банкою води. Я лише похитала головою, стогнучи. Тоді він присів поруч і прибрав з мого обличчя мокре волосся. Через нудоту я не відчувала спраги.
— Повернешся до ліжка?
— Ні,— я похитала головою, гучно втягуючи повітря,— мене зараз знудить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кривавий Яструб 18+
RomanceМарія Барб'єрі, Срібна принцеса римського синдикату, у вісімнадцять років малася вийти заміж за психа, але весілля зірвалося. У двадцять років вона отримала таку саму нагоду. І весілля не зірвалося. Те, що має статися, обов'язково станеться. І так с...
