Кривавий Яструб 18+

Ремо і Сьюзан

Після від'їзду Марії і Роберта...

Балет — це мистецтво.

А мистецтво в двадцять першому столітті таке ж популярне, як і їзда на конях замість автомобілів. Якщо хочеш досягти успіху, то маєш бути там, де більше людей, які здатні зрозуміти твоє творіння. Твоє мистецтво.

На жаль, до опер тепер ходить лише інтелігенція, освічені люди, інші митці.

Я завжди мріяла опинитися в дев'ятнадцятому столітті. Це життя мені не подобалося. Це нове суспільство не подобалося. Світ змінювався, але зміни мені не подобалися.

Раніше мистецтво шанували, а сьогодні воно перетворилося на забаганку багатих.

Мало відвідувачів, маленька зарплатня, велика конкуренція і складне навчання. І заради чого? Заради того, щоб нас не розуміли? Щоб називали звичайними танцівницями?

Мої батьки ніколи не розуміли мого прагнення до прекрасного. Мамі потрібні були лише гроші, а батькові — алкоголь. Їхні дороги розійшлися, коли мені було вісім. Достатньо багато, аби я все розуміла і не плакала через їхнє розлучення. Я навіть була рада.

Без батька стало легше.

А тепер я знову з ним. Не було іншого виходу. Мені потрібно було потрапити до більшого міста, грошей не було. Мама дуже гнівалася, що я проміняла навчання на танці. Ми вже шість місяців були в сварці.

Та мені пощастило, що батько жив в Чикаго. В передмісті. В страшній, занедбаній квартирі поруч з якимось шкідливим заводом. Мені не так докучав завод, як постійний галас мітингувальників, що боролися за чистоту атмосфери.

Прекрасного в цьому місці не було.

В найгірші дні вікна вкривалися тонким шаром кіптяви, який доводилося відмивати. Цим займалася я. Прибирання — як частина життя. Я з дитинства не могла жити в безладі.

А батькова квартира — безлад на безладі.

Він пити не покинув. Став вживати менше, але залишок забивав азартними іграми. Іноді мені здавалося, що він навіть не підозрює про моє проживання у нього, поки ми десь не зустрінемося. Він називав мене Сюзанною. А я Сьюзан.

Його азартні ігри на мене не впливали. Він не крав у мене гроші і не виносив речі. Тому що не було що красти, і що виносити. Я сама була гола і боса. Зарплатні кордебалерини вистачало на оплату уроків, костюмів і купівлю їжі.