Кривавий Яструб 18+

Розділ 32

Марія Стаффорд

— Його зараз немає вдома. Лише час дарма згаємо,— проговорив Ремо, не підіймаючись з місця. Його долоні все ще лежали на кермі. Ніби він збирався вже їхати.

А мені це все набридло.

Скільки днів мене годували історіями про те, що Томазо на обстеженні у лікаря? Я зателефонувала на другий день. Лікар не бачив Томазо жодного разу, після того, як документи кота з'явилися в базі.

І мені це все набридло.

Синці стали темнішими, почали загоюватися. А я — ні. Місце головного лебедя мені вже не дістанеться. Від цього було легше. І важче водночас. Вільний час, про який я так мріяла, тиснув на мене бетонною брилою.

І це все так набридло.

Роберт, який ігнорував дзвінки і повідомлення. І Томазо, який зник. Більше я не змогла знайти пояснень, чому мені його не віддавали.

— Його, це мого кота, чи чоловіка? Я можу не підійматися, якщо ти скажеш мені, куди подів мого кота.

— Мені той кіт...

Я стиснула губи і вилізла з автомобіля. Погода була хмарною, без натяку на сонце. Після продуктивного дня макіяж почав скочуватися з обличчя. Залишалося лише надіятися, що синці все ще лишалися зафарбованими.

В такий складний момент не вистачало тільки натрапити на нові неприємності. Журналісти в останній час заворушилися. Підстерігають мене під дитячими будинками і тому сміттєзвалищі.

З кожним таким днем я стала все більше походити на Роберта. З його любов'ю до преси. Деякі люди не знають межі.

Ремо вийшов слідом, але не встиг зі мною до ліфта. Його затримали на рецепції. У нього не було пропуску. Скільки він не ходив, а обличчя його, напевно, дуже складно запам'ятати.
А поки ліфт підіймався — я дивилася на свої долоні. Не було часу відмити різнокольорові фломастери. Вся шкіра була в смужках. Дітям подобалося отримувати подарунки, подобалося малювати на мені і мій акцент дуже смішив їх.

Можна було подумати, що я почала займатися цим для того, щоб виставити себе і свого чоловіка в кращому світлі. Але ні. Реальна причина теж не була самовідданою і ідеальною. Я просто відчула нудьгу.

А нудьга дуже швидко перетворилася на роздратування.

Журналісти були повсюди.