Кривавий Яструб 18+

Розділ 16

Роберт Стаффорд

Від холодного вітру, який підіймався на даху багатоповерхівки, обличчя побіліло. З'явилося відчуття, ніби шкіра вкрилася тріщинами.

Роберт курив, і весь дим летів в обличчя.
Очі пекло.

Перекинувши руки через бордюр, він сперся на нього ліктями і дивився в небо, очікуючи почути гудіння гвинтокрила. Той вже запізнювався на дві хвилини.

Внизу вітер був не таким сильним, але зверху Роберт не чув від свого одягу того жахливого лікарняного запаху, яким встиг просякнутися з голови й до самих ніг.

За останній тиждень (а то й не тиждень, за часом він щось не слідкував) Роберт побував в лікарні стільки, скільки за все життя не бував. Рука боліла в тому місці, з якого лікарі брали кров. Ніби переливання могло допомогти кісткам Еверета зростися швидше. Але воно рятувало від сепсиса.

Дивитися на нього дозволяли лише через скло. Іншого йому й не треба було.

Лікарня була єдиним місцем, де він міг відпочити за день. Ця вся робота витискала з нього всі соки. Він піднявся на сходинку вище, вливаючись в головне управління сімейною корпорацією. Роберт старший керував через свого помічника вже стільки років. Основний бізнес був не таким прибутковим, яким би мав бути.

Роберт звільнив того чоловіка з головної посади (на той час юристи вже впоралися з оформленням спадку і всіх потрібних документів) і сам зайнявся справою. Ще один камінь на плечі.

Якби Еверет був на ногах, вони легко б з цим впоралися. В двох. Роберт би зайнявся будівельною корпорацією, що стояла на межі банкрутства, а Еверет взяв би верх над всіма молодшими босами в цьому чортовому місті і за його межами.

Але Еверет був без свідомості.

Сімейна честь лягла в Робертові руки.

Вчора він зустрівся з чиновниками. Їм вже також потрібно було зрозуміти, що влада змінюється. Ті, як йому здалося, надто швидко заповзли під нове крило. Гроші для них вирішували все, а хто їх дає — не важливо.

Будівництво притулку просувалося, на нього потрібні були гроші. Лікування Еверета просувалося, на нього потрібні були гроші. Корпорація потребувала нового обладнання. На все потрібні були кошти. І Маріїні брати. Вони налагоджували експорт до Таїланду. Наркотики, чи мандарини вони продавали, він не знав. Вистачало і того, що за це вони платили його грошима. Роберт дав їм безвідсотковий кредит. Не дарма ж Пауро віддав йому свою доньку. Аби не сплачувати відсотки.