Я прокинулась в мʼякому ліжечку з білими простиннями , за вікно був шикарний вид на нью йорк . Я перевернулася, витягнула руки і ноги і солодку зівнула . Протерши очі я почала панікувати. «Ліжно, вид, кімната, блять де я « Я зазирнула під ковдру і побачила що я в чужій футболці і слава богу в своїх трусиках. Я різво піднялася з ліжка і вибігла щ кімнати.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я спустилася по сходинкам на кухню. Спиною до мене сидів хлопець і говорив по телефону. Хлопець: так так вона в порядку, дівчата не кричіть на мене , вона просто спить я не маньяк чесно. З трубки на нього хтось люто кричав. Я взялася за кінчик футболки ц натягнула сильніше аби прикритися. Віка: кхм. Він обернувся до мене. Хлопець: вона прокинулась , не кричіть даю трубку. Він протягнув мені МІЙ ТЕЛЕФОН Мої брови взлетіли до стелі, але я взяла телефон і приклала до вуха. Віка: ало. - БОЖЕ Я ТЕБЕ ВЛАСНИМИ РУКАМИ ПРИДУШУ ТВАРЮКА ТИ ТАКА. Віка: а це хто? Віта: ТИ БЛЯТЬ ПЯНЧУГА ЙОБАНА ТИ ВЖЕ АРІНУ ПЕРЕПЛЮНУЛА МИ ТЕБЕ 10 ГОДИН ВЖЕ ШУКАЄМО, ДЕ ТИ ВЗАГАЛІ. Віка: не кричи голова і без тебе болить . Віта: фух , добре де ти і хто цей хлоп який говорив з нами. На фоні сказала аріна. - боже ну що не ясно , я з самого початку говорила що вона просто розважалася з якимось мущинкою. Я фиркнула і відповіла. Віка: чесно кажучи я його перший раз бачу. Хлопець вальяжно спершийся об столешню хмикнув собі під носа. Надя: так мене не хвилює хто він , щоб через годину була в гуртожитку ясно? Віка: угу. Я скинула трубку. Віка: слухай в мене дуже багато запитань, сподіваюся що хоч ти знаєш на них відповідь. Хлопець: ну якщо ти про те що ти робиш вдома в такого красеня то я звісно зможу відповісти але скоріш за все ти почнеш питати де твій одяг і сумочка ну і збіжиш. Віка: давай не вимахуйся. Хлопець: ну ти в 3 години ночі наригала на мене , я відвіс тебе до себе , переодягнув , ще ти декілька разів приставала до мене , ще декілька разів обригала мені пів квартири ну а потім мирно заснула в мому ліжку. Віка: ой бля , краще б правда не казав. Хлопець: та зі всіма буває , мене звати ммм... Тайлер, а тебе я так зрозумів віка? Віка: ти звідки знаєш. Тайлер: от чиє чіє імʼя, а твоє я запам'ятаю на довго, твої подруги декілька разів прокричали його мені прямо в вухо, сніданок? Я хмикнула і обережно ніби стільчик розвалиться присіла за стіл. Віка: я не буду їсти , ти і так завіз мене витерпів усю ніч щей спати вклав, навіть не згвавтував. Тайлер: я не питав взагаліто. Перед моїм носом влетіла тарілка щ ароматним тостом, слідом за ним вода з бурлящою таблеткою. Я тикнула пальцем в шипащу воду і вигнула брови. Тайлер: ентерес гель, від похмілля саме то, це наркотики точно , якщоб зотів зробити з тобою щось то зробив би це ще ой як давно. Він присів поряд попиваючи каву з таким самим тостом. Віка: можеш сьорбнути, щоб я була впевнена. Він хіхікнув і сьорбнув з мого стакану. Я посміхнулася і напала на тост. Від задоволення я ригала і мичала від чого тайлер заливався бархатним сміхом. Коли я доїда вирішила трохи поговорити з Тайлером. Віка: а чому ти в окулярах, блатним і вночі і вквартирі сонце світить. Тайлер: хаха, ні , я блатний але окуляри не черкз це. Я питаючи вигнули брови. Тайлер трохи заметушився і невпевнено сказав. Тайлер: в мене були проблеми з зором і цейво , недавно операцію зробив тому поки так хожу. Віка: лазерна корекція типу? Він кивнув головою. Віка: поняла, ну я вже буду бігти, дякую що врятував , не зрозуміло що могла зі мною статися якщоб не ти , реально дякую . Тайлер: ааа за спасіня як подяка номерок можна? Віка: нуууууу, незнаю. Тайлер: ну будласочка, в наступний раз зможеш просто позвонити а не шукати мене по нью йорку щоб обблювати. Віка: о господи, добре записуй. Я продиктувала номер , вдягнула свою одежу вже збиралася вийти як, тайлер схопив мене за руку і сказав. Тайлер: не спіши я ще не зібрався. Віка: куди? Тайлер: як куди , ти не в тому стані щоб іти до метро, сомніваюся що у тебе залишилися гроші на таксі, тому я тебе підвезу. Віка: ні ні і ще раз ні , це не обговорюється мені соромно що ти стільки для мене робиш, мені не має чим тобі відплатити. Тайлер: ти відплатила уже. Він зобразив з руки телефон і повертів біля вуха. Віка: ахаха, мій номер для тебе настільки дорогоцінний. Тайлер: ще як. Ми вийшли з дому і спустилися вниз. Віка: ми що до тої бмв ідемо? Тайлер: ні не люблю на ній їздити вона гудить як незнати хто. Я випучила очі. Віка: це усе твої машини? Тайлер: в точку) Віка: ти зто такий , тут 10 машин , не меньше. Тайлер: ні , мої тут той чорний гелік, біла ауді, чорний бмв, тесла , і он той красень, на ньому і поїдемо. Він натиснув на кнопку ключів і машина поцентру підмігнула нам фарами.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Віка: СПОРТ КАР? Тайлер: так, моя улюблена. Віка: хто ти сука такий. Тайлер : розкажу якось мммм завтра за стаканчиком кави? Віка: боже який ти зухвалий, завтра в 18 тобі підійде? Тайлер: дла тебе знайдуться декілька годин) Ми сіли в машину і стартанули на дорогу. В салоні бітами відавала музика, від швидкості моє волося розліталося на пів салону. Віка:ВАУУУУУУ , Я ЩЕ НІКОЛИ ТАК ШВИДКО НЕ ЇЗДИЛА . Я хотіла визирнути з вікна щоб ще більше відчути швидкість але мене втискувало в крісло так сильно що я навіть здвинутися з місця не могла. За декілька 15 хвилин ми підїхали до гуртожитку. Віка: боже я не знаю як тобі віддячити, справді дуже дякую, я встала на носочки і чмокнула його в щоку. Тайлер: це найкраща подяка, до завтра красуня. Я зіхікнула і побігла до дівчат які ледь не вискакували з балкону і присвистували коли побачили мене з таким красенем щей з такою тачкою.
