Зрадники

Здаєця я починаю розуміти.

Поки Тайлер піднімався на мене нахлинули спогали.
За ці 5 років в мене не було нікого , ніхто не зміг покорити мого серця, було більше 20 хлопців які бігали за мною, дарили подарунки , декільком на згадку я залишила пару трійку поцілунків, але далі нічого не заходило.
7 місяців тому.
Даніл: я тебе люблю.
В голові як склейка зявився нейт .
- я люблю тебе
- з тобою хоч на край світа
- вмієш в більярд?
-давай купатися голими?
Його руки під моїм одягом, його губи на моїх, ми були як крижана фігурка , так тяжко зробити і так легко побити, з тих пір між нами велечезна прірва, ми окремі фігурки , я уявила як наша статуя закоханих в обіймах падає з прилавку, він залишився цілим , ніби просто позбувся злоякісної пухлини, а я розбилася на маленькі шматки .я 5 років робила нову себе, друга е, інше коло спілкування,інше місто, інший дім,я вирвала ту сторінку з мого життя,але той день залишиться назавжди там як би я не хотіла, і з цим нічого не поробиш.
Тайлер повернув мене в реальність коли ледве не впав з 3 поверху.
Віка: ідіот, обережніше, залазь скоріше .
Хлопець відав мені пакет і переліз до мене в балкон.
Тайлер: фу , ти досі куриш?
Віка: в сенсі, ти знаєш мене 1 день , яке тут досі?
Тайлер: а та цейво, я думав ти кинула тоді коли ледве не обсмалила собі ногу бичком.
Віка: хм, не пам'ятаю
Ой всеодно, заходь, тільки тихо усі сплять.
Він зайшов в мою кімнату але я одразу почала скакати на нього і кричати.
Віка: ЧЕКАЙ ЧЕКАЙ,ОЧІ ЩАКРИВАЙ НЕ ДИВИСЯЯЯЯ.
Тайлер: та не скачи ти так , не дивлюся я.
Я швидко забрала картину зі столу і запихнула під ліжко.
Віка: все)
Тайлер: оу , я напевно тебе пририрвав , вибач.
Віка: ти що очі не закрив, ну я нікому не показую не закінчину роботу , ти щось побачив?
Тайлер: що?ти типу любиш щоб дивилися коли ти закінчуєш «роботу»
Віка: ні , коли я домальовую , і картина висихає тоді уже показую.
Тайлер: кхм.... Домальовую?топто ти не про....
Віка: що?
Тайлер: ні ні , забий я не так зрозумів кха.
Він сказав це ледве стримуючи сміх.
Віка: ти шо подумав що я тут дрочила чи що?
Його розірвало , він впав на коліна і перестав стримувати сміх.
Тайлер :АХЗАЗАЗВЗВЗВ ТАК ТИ СОБІ УЯВЛЯЄШ БЛЯ
Я засміялася разом із ним плюхнувшися на ліжко.
Віка: ой все досить, я зараз лопну .
Тай піднявся і ліг поряд зі мною.
Віка: так а чому ти взагалі вирішив прийти до мене.
Тайлер: та я шось так подумав , це тобі завьра потрібно буде вставати в 6 ранку нафарбуватися волося помити, потратити гроші на таксі до кавʼярні, подумав чому просто не купити японську лапшу, меню з мака , і нормально посидим , і не потрібно буде усіх оцих свійських бесід, але якщо ти хочеш то можемо і так і завтра на каву.
Віка: лапшичка?
Тайлер: не любиш.
Віка: ти шо кончений , вставай я біжу ставити чайник.
Ми сиділи , говорили, сміялися, їли.
Я обляпала усе худі.
Я взнала що тайлер займається своїм бізнесом , він один з акціонерів якоїсь марки машини.звідки і машини за десятки тисяч доларів, ось щвідки пент заус і уся ця розкіш, він теж жив в каліфорнії.йому 22, розповів про свою колишню, про сувору сім'ю, в 5 ранку ми сиділи на балконі і зустріли світанок.
Я видувала білі клубочки диму.
Тайлер: дай затянусь.
Віка: ого ти ж не куриш.
Тайлер: захотів згадати молодість.
Я хмикнула собі під носа і дала йому цигарку.

Ось так я закохалася , вперше за стільки років.
День за днем ми бачилися , він заберав мене вночі до себе , ми сміялися , обіймалися , навіть трошки цілувалися, я зрозуміла що це він, це той самий з яким я буду назавжди, це він .

Я прокинулась в ліжку з тайлером.
Тишком нижком доки він не прокинувся пішла на кухню готувати сніданок.
Я вкрала ноутбук і включила музику.
Я як в амереканських серіалах пританцьовуючи в футболці тайлера і білизні готувала яєшню.
Я була б не я якщоб не відлічилася від інших і я вімкнула стрикало.
Віка: альбіна єбаш, альбіна єбаш забудь про макіяж , ведь от тебе не нужен ведь...
Я повернулася від кашлю позаду.
Тайлер стояв вальяжно спершись об столешню руками, в сірих спотривних штанах і голим торсом.
Тайлер: що це за пісня, це на українській?
Віка: на російській, але виконавець з України .
Тайлер: і який переклад?
Віка: ееее, ну про сильну і незалежну жінку, дослівно «блистай моя зіронька люблю тебе любімка»
Тайлер: круто, так круто звучить .
Віка: хаха, ага.
Доречі , коли ти знімаєш окуляри, ти їх носиш уже майже місяць.
Тайлер: ще місяць точно,в мене просто ці як їх , ускладнення пішли.
Віка: оууу, нічого серйозного?
Тайлер: ні ні , звісно ні.
Віка: ну добре, зачекай ще трошки , я зараз розкладу сніданок на столі,завезеш мене додому ?
Тайлер повільно обійшов стіл і як мисливець який наслідувавший свою жертву, підійшов заду і шипнув на саме вушку.
Тайлер: а якщо на столі я хочу тебе , а не сніданок.
Віка:»фух, я знала що прийде час, ми уже місяць разом, це мало статися»
Я натягнула грайливу посмішку.
Віка:ну так дій.
Він різким рухом взяв мене на руки і обережно поклав на стіл, я не могла відчути нічого окрім страху
що це станеться знову.

Ми з незнайомим закрилися в кабінці клубу, усе йшло до цього діла , він стягнув з мене лямки вечірнього плаття, мої руки починають тримтіти, його облича змінюєця на облича «його» я починаю вириватися , кричати , бити його.
Брендон: агов, що за приколи , ти сама затягнула мене сюди.
Віка: ( собі під носа) ні ні , це не ти , мені усе це здаєця.
Я знову відкрила очі , затихла музика я була не в клубі я була знову в тому лісі.
Мої ноги стягує товста мотузка, коліна в крові, я знову і знову хочу закричати, відчуваю це солоне відчуття безвиході, він лапав мене , усюди його брудні руки , потім БАМ, і його немає.
Я повернулася в реальність, я сиділа на підлозі , наді мною стояв незнайомець,
Віка: НЕЙТ, вбий його УБИЙ ЙОГО НЕЙТ.

Тайлер : що з тобою Віка?
Віка: НЕ ЧІПАЙ МЕНЕ ВІДСТАНЬ НІ НІ , будласка ні....
Я стою біля відкритого вікна , уся в сльозах.
Віка: що, де я , як яяя як це я татт так.
Я уся тримтіла , голосові свʼязки боліли через крики.
Віка: тайлер, вибач я не хотіла, вибач вибач , вибач мене тай.
Він закрив вікно позаду мене і мовчки обійняв мене.
Тайлер: не бійся віка, я знову з тобою , він мертвий .
Віка: щщ....що?
Я відпихнула його від себе, стягнула окуляри.
Віка: нейт?
Нейт: будласка не кричи.
Він насторожливо протягнув руки перед собою ніби готуючись до удару.