Темрява волокла мене,манила і в одночас сіяла страх. Здається я була звʼязана ,чи ні. Жахливий сморід заполонив увесь простір сирого та темного приміщення. Звідкись донеся звук готсрого металу,так ніби наточують ніж. З темного кута повільно йшов невідомий,в його руках відблискував гострий кінчик ножа. Я хотіла закричати,сказати,попросити щоб не чіпав,але усе це змішалося в незрозуміле бурчання. Віка:Ммм....мвмм...пвмм Руки заніміли не менше ніг. Невідомий підходив усе блище і блище повільно проводячи то по одній то по другій стороні ножа наждаком створюючи звинящий лязг металу. Незнайомий підійшов в притик заставляючи мене сильніше битися в конвульсіях,спробах вирватися . Він покрутив ніж в руці прямо біля мого облича і повернув лезо в протележну сторону. Присів так щоб наші облича були на одному рівні. Нейт:якаж ти наївна. Я завмерла пририваючи спроби втікти. Капюшон сповз з його голови відкриваючи занакто знайомі риси облича . Нейт: як ти могла подумати що я буду робити усе це через те що закохався по вуха і уся ця дитяча історія. Він підніс руку до мого облича від чого я як залякане кошеня ледве не впала разом зі стільцем. Нейт:розумієш такі як ти ,не можуть знати так багато . Він різко зірвав скотч з рота викликаючи пекучу біль. Віка:я нічого не знаю,нікому нічого не казала і я...яя нічого не знаю. Нейт: не потрібно Боятися,я зроблю усе швидко ,буде зовсім не боляче. Він піднявся і в його руках заблищало наточене лезо,його рука взлетіла наді мною і.... Я підірвалася на ліжку жадно ковтаючи кисень. Віка:сон....сон,лише сон. Пройшло декілька хвилин доки я повернула звичний темп дихання ,за вікном було досить темно,темна ніч забрала весь нью-йорк в свої обійми,не берегу вітер колихав гілки дерев. Я вирішила вийти на балкон розуміючи що просто так я вже не засну. Стопи доторкнулися холодної підлоги і на ципочках я пройшла по кімнаті. Скляні двері легко підалися .
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Прохолода осіньої ночі торкнулася мене залишаючи на тілі мурашки.хвилі вдярялися в яхту покачуючи її,вітер завивав відому тільки йому мелодію. Я присіла в крісло і вдихнула свіже повітря. Взяла цигарку і підпалила повільно видихаючи дим,через 20 хвилин я вже зовсім позабула про кошмар і просто мовчки сиділа не заважаючи нічній ідилії природи . Аж як біля мене роздалось гудіння. Я взяла телефон в руки. Віка:ого 4 ранку,блін щей дівчата звонили ,як я так вирубилась. Я написала в групу з дівчатами що зі мною все в порядку і моє ока заципилося за галерею на екрані. Віка:»фото документів» Я натиснула на іконку і стала перевіряти фото. Половина були змазані ,на половині був настільки маленький шрифт що неможливо було в піксельному зображені щось знайти,але одне з перших фото приволікло мою увагу. Я нащурила очі і максимально приблизила фото. «документ про власність готелив «Manthaten" "Fairy" та «Day was born " власник:браун Нейт джексон» Я в шоці відкинула телефон в бік. Віка:найдорощі готелі манхетона.... «Для чого йому стільки готелів,тай чомуб він від мене тримав це в таємниці ,грошей він багато не потребує,в нього квартири,пентзауси,будинки,машини,яхти,навіщо йому щей готелі???» Я сама не помітила як перкйшла на сторінку одного з готелів і просто не стримала істиничного смішку коли побачила ціну за ніч в найдишевшому номері. Віка:точно ,якщо я напишу його імʼя тоді я зможу дізнатися що він ще приховує,дожилася інформацію про мого хлопця взнаю через гугл. Я вбила в пошукаву стрічку цого імʼя але не знаходила ніяких даних,переписувала,спробувала ініціали,і нічого. Віка:що??? Добре тоді так. «Власник готелю «day was born" Жодної статьї ,жодної інформації. Віка:та хто він блять такий. Я посиділа ще трохи переварюючи усю інформацію ,але коли закінчились цигарки я вирішила що ще декілька годин сну не зроблять гірще. Я тихо пройшла повз кімнату,потім коридор і на сходинках почула голос нейта. Віка:»чому він так рано встав,чи він взагалі не лягав» Я встала на носочки і спустилася ще на декілька сходинок аби подивитися де він. Хлопець вальяжно розсівся на дивані спиною до мене,здається він говорив по телефону і крутив в руках якісь папери. Нейт:подзвони саманті,він потрібен мені завтра о 19 в Manthaten в моєму номері,інакше голими руками вас усіх випотрошу,ти мене зрозумів чи мені повторити? Він говорив це на диво спокійно ,так ніби йому це усе наскучило і він говорить таке кожного дня. Нейт:якщо це потрапить в пресу віддуватися будеш ти,далі ,що там по поставкам ? Він зіжмякав один папірець і відкинув в сторону . Нейт: доречі ,скажеш Гарі приготувати мою вілу в швейцарії,через місяць планую туди зїздити. Віка:»через місяць це буде ..... це за тиждень до нового року,куди він може поїхати перед святом,хоча мені здаєтьця що я взагалі не знаю що він може зробити « Я тактично кашлянула і голосно потопталася аби від помітив що я йду. Нейт: все в мене немає часу ,завтра о 19. Я спустилася до нього і він скинув трубку. Нейт: чому не спиш? Віка:кошмар наснився.... Захотіла водички попити. Нейт: я принесу підіймайся на гору . Я матнула головою і пішла до себе . Віка:»ти так просто не відвертишся браун,я дізнаюся правду»
