Деймоннаші дні
Двері ліфта відчинилися, і я стрімко увійшов до міського пентхауса Майкла, звернувши за ріг. У вітальні побачив його самого, Кая та Вілла, що сиділи на кріслах і диванах, а Ріка стояла перед відкритими дверима балкона, що впускали приємний вечірній вітерець у приміщення.
Майкл дозволив швейцару впустити мене, отже, він був достатньо заінтригований моїм візитом. І я порадів, що практично вся компанія зібралася тут.
Я кинув літачок, складений із газети, на стіл перед Майклом. Той підняв його без особливого ентузіазму. Він думав, що перше слово буде за ним. Ні. Цю розмову контролював я.
- Ти мене ненавидиш? - Запитав я, глянувши на Вілла.
Хлопець насторожено дивився в мій бік, але нічого не сказав.
Потім я подивився на Ріку:
– А ти?
Вона стиснула щелепи і відвела погляд. Проте на запитання також не відповіла.
- Ви мені не вороги, - звернувся я до всіх присутніх. – Я не хочу цього.
- Тоді чого ти хочеш? - Заперечив Кай.
Я помітив, як Майкл розгорнув літачок зі вчорашньої «Піст» зі статтею про «Вечори спогадів», яку організували на наступних вихідних у «Бухті», занедбаному старому парку розваг Тандер-Бей.
Мені було відомо, що вони думали купити його. Час настав.
– Хочу повернутися до нашого початкового плану. Управляти справами.
Ми збиралися заволодіти Тандер-Бей, і не лише курортним комплексом. Нам потрібно зробити все прибережне містечко своїм клубним будинком.
Кай лише посміхнувся.
– Ця ідея спала нам на думку у вісімнадцять років, коли ми не мали жодного уявлення про те, які гроші та зв'язки знадобляться для її здійснення.
– У нас є гроші.
- Ні, гроші є у Ріки, - парирував Кай. – А у нас – гроші батьків.
Повільно рушивши вперед, я сказав:
- Я контролюю тридцять вісім відсотків готелів Східного узбережжя, дванадцять телевізійних станцій і таку кількість землі, якої вистачить для заснування власного штату, якщо захочеться.

YOU ARE READING
Курок
Roman d'amourАнотація Він повернувся, щоб помститися. ВОНА НЕ ДАСТЬ СЕБЕ В ОБИДУ. УІНТЕР Відправити його до в'язниці - найгірше, що я могла зробити. І не важливо, що він скоїв злочин і що я бажаю йому смерті. Мені здавалося, що я встигну зникнути до його звільне...