Розділ 32

2 0 0
                                    



Деймон

наші дні

- Уф, якого хріна? - скривившись і спостерігаючи за тим, як Бенкс обробляла мою рану, я затягнувся сигаретою.

У мене ніби тицьнули розпеченою кочергою.

Вона сиділа переді мною в кріслі, роздивлялася шви і хитала головою.

- Чорт, що ти з ними зробив?

«Багато речей», — посміхнувся Вілл, увійшовши до розкішної кухні Майкла й Рікі й обійшовши величезний мармуровий острів.

Як я й думав, вони перетворили собор на пафосне посміховисько. Не міг змусити себе оглянути інші кімнати, піднявшись з катакомб.

Сестра промокнула кров, що сочилася з швів, що розійшлися. Я сподівався, що внутрішніх ушкоджень не було.

Уілл зупинився поряд з Уінтер, що сиділа на острівці обличчям до мене, нахилився і прошепотів їй щось на вухо.

— Відвали, твою матір, — сказав я.

Йому можна з нею розмовляти. Лише не так.

Піднявши погляд, він засміявся, але підняв руки вгору і позадкував.

Нічого не змінилося. Нехай це запам'ятає.

- Тобі доведеться знову вирушити до лікарні, Деймон, - подала голос Бенкс.

- До біса. – Я видихнув дим. - Просто скріпи краю пластиром-метеликом.

- Ти жартуєш? – випалила вона.

Ріка, одягнена в чорний костюм, увірвалася до кімнати з маленькою спортивною сумкою та розпатланим волоссям. Швидко озирнувшись у пошуках Майкла, вона вихопила сигарету з мого рота та зробила затяжку.

Раптом мене пронизав біль.

- Ладьмо, Бенкс, - зашипів я.

Дівча лише похитала головою. Я тільки-но звернув увагу на те, як Ріка сунула сигарету назад мені в губи.

Видихнувши кілька разів, я вп'явся своїми короткими нігтями в шкіру навколо рани в спробі хоч трохи вгамувати біль, потім проковтнув і подивився на дівчину, яка, розкривши сумку, почала наповнювати її.

- Нам потрібні пістолети, - сказав я.

Не дивлячись на мій бік, вона вихопила щось звідти і з гуркотом опустила на стійку переді мною.

Я опустив погляд і підняв брову.

– Це не пістолет.

Вона дістала кинжал, який ми надіслали їй кілька років тому як загрозу. За збігом обставин саме цим кинджалом Ріка порізала мене тоді. Щоправда, поріз був не такий глибокий, як зараз.

КурокWhere stories live. Discover now