Підкоряючись наказу.

Розділ 17. П'ятибарвний кінь, шуба за тисячу золотих ( частина перша )

Лі Юань на мить затримав погляд на чистих, як джерельна вода, очах, взяв фіолетову солодку булочку й відкусив шматок.

Сьома Тінь мовчки дивився на Лі Юаня, спокійно чекаючи, поки той доїсть, і тихо сказав:

– Що не стосується основних прийомів їжі, потрібно купувати окремо. Підлеглий поки що не може дозволити собі найкраще, тому... принце, поки що обмежтеся цим. Як тільки підлеглий отримає місячне жалування, він купить для вас щось краще...

Відколи Лі Юань познайомився із Сьомою Тінню, той ще ніколи не говорив так багато. З хвилювання він трохи затинався, і, хоча обличчя залишалося безвиразним, кінчики його вух почервоніли.

Лі Юань, жуючи, подивився на нього і запитав:

– Скільки це коштує?

Сьома Тінь чесно відповів:

– Одна срібна монета.

Лі Юань, звиклий до розкошів і багатства, не мав жодного уявлення про гроші. Він міг легко витратити тисячі монет, зовсім не розуміючи, що за одну срібну монету звичайна людина могла б місяць харчуватися.

– О, – відгукнувся Лі Юань, а потім між іншим запитав: – Коли ти прийшов, скільки грошей у тебе було?

Сьома Тінь, сидячи навпочіпки, чесно відповів:

– Одна срібна монета. – Потім додав: – Її мені дав командир, щоб купити нижню білизну.

Коли він вийшов із Павільйону Тіней, у нього зовсім не було грошей. П’ята Тінь хотів допомогти, але сам мав мало – його місячна зарплата закінчувалася в перші два тижні. Коли Сьома Тінь лікувався, Четверта Тінь раз на кілька днів приходив, кидав йому гроші та мовчки йшов, не говорячи жодного зайвого слова.

Сьома Тінь запам'ятав це й пообіцяв собі повернути борг, коли отримає місячне жалування.

– Чому ти все витратив на мене? – Лі Юань відчув змішані почуття – і сміх, і турботу. Він ніколи не потребував, щоб хтось економив на собі заради нього.

Сьома Тінь на мить завмер, а потім опустив голову, мовчки. Після паузи тихо відповів:

– Підлеглий може носити старий одяг.

Він просто хотів купити найкраще для принца – без жодної причини.

Лі Юань простягнув йому шматочок ароматної фіолетової булочки:

– Мені здається, що це дуже смачно, навіть краще за те, що я їв раніше. Спробуй.