Підкоряючись наказу.

Розділ 7: Незрівнянний спадкоємець (частина сьома)

П'ята Тінь, цей малий пустун серед тіньових охоронців, постійно скаче, як блоха, і щодня невпинно підказує своєму принцові стратегії:

Сьогодні — бої півнів, завтра — гра в карти, післязавтра — відвідування місць розваг, а через кілька днів у прикордонному місті залицяння до воїтельки, яка охороняє кордон, чи принцеси ворожого королівства. П'ята Тінь все це добре знає.

Навіть Лі Юань похвалив: якби П'ята Тінь народився знатною особою, він би точно став найгіршим із марнотратників у Великій державі Чен.

Зазирнувши на дедалі похмуріший вираз обличчя Четвертої Тіні, Лі Юань вирішив не допустити, щоб його метушливі плани дійшли до відома батька. Тому, вдягаючи маску великодушності, він заявив:
— Якщо так, то я маю справи, тому піду першим.

Він нарешті відвідав Сюнчжоу, і ще мав встигнути до Сріблястої Лазні на гру в карти та лазню з третім паном Лян Сяо. Його графік був досить щільний.

Сьома Тінь постійно дивився на відхід спадкоємця, поки колір його сніжно-блакитної мантії не зник, і довге, розвіваюче волосся не розчинилося у видимому горизонті. Лише тоді він з небажанням відвів погляд.

Четверта Тінь сів на кам'яну платформу перед павільйоном Тіней, маючи на поясі темно-зелений дев'ятисекційний батіг. П'ята Тінь тим часом шикував групу охоронців в одну лінію.

П'ятій Тіні було лише чотирнадцять років і мав він дитяче обличчя, що не виглядало загрозливо. Але пара криваво-червоних гострих гаків на його пальцях надавала юнакові дещицю вбивчої жорстокості.

Серед трьох управителів Павільйону Тіней був майстер ковки, відомий як Майстер Божественних Технологій. Дев'ятисекційний батіг Четвертої Тіні, відомий як "Чорний нефрит", і гак П'ятої Тіні, що називається "Червоний клен", були унікальними та неперевершеними знаряддями смерті.

Не кожен тіньовий охоронець міг отримати зброю, викувану руками Майстра Божественних Технологій. Лише коли з'являвся рідкісний і визнаний усіма Примарний Охоронець, майстер відкривав свою кузню та кував знаряддя, які вручали лише примарним охоронцям.

Старий князь свого часу мав тринадцять Примарних Охоронців, які разом з ним у таборі "Гуркіт вовка" брали участь у битвах по всьому світу. Але всі вони вже вийшли у відставку та сховалися в тіні, а в князівстві з'явилася нова група молодих Примарних Охоронців.