Я в слозах сіла а диван же мене вже застала мама що Ешлі....Я вся в заплакана просто сиділа і не могла зрозуміти чому так сталося.....Після всього того найкращого,що було між нами.....
-Заспокійся, Кейтлін,усе буде гаразд......
-Ні,мамо,а що як він помре і я залишуся одна.....Я не витримаю сама без нього на цьому світі.....
-ХТО ТУТ Є БЛИЗЬКИМ РОДИЧЕМ ХЛОПЦЯ ЯКОГО ТІЛЬКИ,ЩО ЗАВЕЗЛИ?
-Я,що з ним скажуть будь ласка, лікарю!
-Зайдіть до мене,буд ласка!
-Гаразд!-витираючи сльози сказала я....
Лікар відкрив двері переді мною і сказав присісти:
-Я вам дуже співчуваю,але на жаль у Крістофер а травма спини і шансів,що він вижеве дуже мало,все на,що ви можете надеяться це те,що він вас безмежно любить і не збирається кидати вас тут саму.....
Після його слів я просто заридала ще більше і запитала:
-А я можу його відвідати,мені дуже треба до нього....
-Взагалі ми такого не робимо після операції,але у вашому випадку ми це можемо дозволити......
-Дуже дякую вам!-з обіймами я заскочила на лікаря.....
-Дівчинко, біжи до нього поки не пізно......
-Гаразд!-прожогом вискочила я з кабінету лікаря і побігла до Кріса ....
Зайшовши в палату я розпустила гульку і сіла біля нього.....
Ваша beautiful_sophia
ВИ ЧИТАЄТЕ
Історія балерини
FantasyЯ Кетлін і я балерина. Я б хотіла бути такою відомою як і Крістіна Паф,але життя склалося по іншому...
