Ми мали віїжджати рано тому я стала десь в годині п'ятій.....
І ми з мамою і татом поїхали на автобусну зупинку.....
Там я зустріла Ешлі до відправлення залишалося десять хвилин і нас посадили в автобуси і ми виїхали....
Я аж розплакалася і мама з татом також......А сестра була в школі тому не змогла приїхати.....
Наша" подорож"починалася із Варшави, а закінчувалася Міланом....
З того часу,як я поїхала пройшов майже рік....
І от після останнього виступу я подзвонила Крісу:
-Привіт, Кріс
-Привіт,Шеріл почекай!
-Ти когось кликав на ім'я?
-Ні - Ні,тобі почулося!
-Коли тебе виписують з лікарні?
-Через декілька днів!
-О,ясно я як раз встигнути приїхати з Італії! Я зайду до тебе на виписку ....
-Та ні -ні не Приходь!
-А чому?
-Просто так!
-Ну ладно!
Після цих слів він поклав трубку.....
Завтра ми мали вилітати до України і сьогодні нам дозволили подивитися місто...
Після прогулянки ми пішли в наш готель де через деякий період часу ми заснули.....
Настав день перельоту.... Це був мій перший переліт тому я дуже хвилювалася.....
Але після того як ми вилетіли я вже не хвилювалася.....
Дорога у нас зайняла близько трьох-чотирьох годин....
У Львові мене зустріла вся сім'я.....
Люблю ваша beautiful_sophia.....
Пишіть коментарі і ставте зірочки......
ВИ ЧИТАЄТЕ
Історія балерини
ФэнтезиЯ Кетлін і я балерина. Я б хотіла бути такою відомою як і Крістіна Паф,але життя склалося по іншому...
