Історія балерини

Глава 35

Я революції у мами на плечах.....І в голові у мене прокруяувалася одна єдина фраза :"Як мені сказати про це йому!?"

Батьки Кріса вийшли з палати і я набрала повні легені повітря і з тривогою видихнула.....

І пішла у палату до Кріса з сумним виразом обличчя....:

-Тук-тук!Можна зайти?

-Заходь моя,Кіця!

Я зайшла з сумним виразом обличчя:

-Що з тобою? Може щось сталося?

-Та ні нічого...

-Точно,бо мені здається, що не все гаразд,як ти кажеш.....

-Дорогий,Кріс, я мушу дещо тобі сказати.....

І після цих же слів я одразу ж вибігла з палати з заплакним виглядом.....

-Ти ,куди?

Нічого не сказавши я побігла до туалету ....А мама по дорозі запитала:

-Ти, сказала йому ?

-Ні!-прокричавши сказала я.....

З плачем я помила лице і струсивши руки пішла знову ж таки до палати....

-З тобою все гаразд ?-запитав Кріс

-Так ,але я маю тобі сказати дещо!

-Що саме,скажи вже ж це мені!

-Тобі....потрібна...операція!

-Що?Я не розчув!

-Тобі потрібна операція!-заплакавши сказала я ..,

-Ну чого ти ?

-Ну і що, ну зроблять мені ту долбану операцію і все буде гаразд!

-Ні все буде по-іншому!

-Що найменше два роки забере лікування і я так довго не витримаю......

Люблю ваша beautiful_sophia...

В якому стилі написання книги ви у мене хочете побачити ?

Пишіть коментарі і ставте зірочки......