Пролог ( Джекс)

86 8 0
                                    

        Джекс сидів на ліжку у своїй кімнаті, і цілився ножем в портрет декана свого універу. Через те, що Джекс був не зосередженний на ділі, а його думки були далеко від метання, хлопець часто промахувався, і через це на підлозі під картиною валялася пристойна купка ножів. Але Джекс навіть не збирався їх прибирати, навпаки, ці ножі були запорукою спокою хлопця, і його непотрутбованості, адже лежали вони прямо юіля входа в кімнату. Джекс примружився, взяв ніж в руку, прицілився і кинув. Ніж потрапив прямо в ніс намальованого декана. Джекс усміхнувся. Раптом двері кімнати розпахнулися, і в кімнату влетіла біловолоса дівчина. Їй дивом вдалося не наступити на ножі. Можливо виною тому було її знайомство з Джексом, а можливо і її величезні підбори. Дівчина підбігла до хлопця, і почала махати білим блокнотом прямо перед лицем Джекса.
- Перестань це робити— спокійним тоном сказав хлопець.
— Джекс! Джекс! Послухай! Я... Я... Я записала не те ім'я в зошит!— прокричала дівчина, і на її лиці читалося розчарування, хвилювання і відчай.
— Реально?!— спитав Джекс. Дівчина кивнула. Джекс впав на ліжко і дзвінко розсміявся!  

Поза життямWhere stories live. Discover now