Поза життям

Розділ 3 (Ай) Начальник

Вже скільки часу, в квартирі Ай стирчала дивна компанія, яка складалася з ангела, демона і людини. В квартирі велася дискусія, на саму дивну тему. Ні, сама по собі тема не дивна, а от те, що через неї Ай і Джекс мало горло один одному не перегризли, от що дивно. Ви спитаєте, що ж це за тема? А все дуже просто. Джекс і Ай вже годину спорили на тему того, як замаскувати Кіру так, щоб вона не виділялася серед мешканців чистилища.
- Вона обов'язково має замаскуватися під ангела- говорила Ай- так я зможу більше за нею наблюдати, і скоріше відпоавлю її додому!
- Чорноволосий ангел- сказав Джекс і закотив очі- А ти не думаєш, що вона буде надто виділятися?!
- А ти думаєш, що всі ангели- блондинки!!- роздратувалася Ай.
- Всі ангели на моєму курсі- блондики, ти- блондинка(хоча це м'яко сказано тому, що волосся у Ай було сніжно білим)! Тобі потрібні ще аргументи?!- крикнув Джек і втупився в дівчину їдким поглядом переможця.
- Ти глибоко помиляєшся! Я знаю купу ангелів з темним волоссям. І взагалі волосся-не показник!- взбісилася дівчина- Кіра замаскується під ангела і крапка!
- А чому б нам не спитати у самої Кіри?- раптом запропонував Джек.
- І точно. Давай!- погодилась Ай, і вони обоє вп'ялися в дівчину пильним поглядом.
- Ем... Ну... Нехай...- замислилася Кіра- Нехай буде ангел!
- Ти нажила собі смертельного ворога- з удаваною злостю промовив хлопець. Кіра закотила очі, а Ай почала ритися в шафі. Пару раз, з неї вилітало пару топів, футболок і шорт ( з шафи, а не з самої Ай) і всі вони призимлялися на ліжко разом з Кірою.
- Встань- раптом сказала дівчина. Кіра встала, а Ай взяла футболку і почала прикладати до її тіла, міряючи довжину.
- Не вийде- засмучено сказала та- на тебе все завелике. Хоча... Це прекрасний повід пройтися по магазинах!
- В оцьому?- спитала Кіра, показуючи на свою піжаму.
- Вдягнеш мої шорти на пару хвилин, а все інше лишимо. Згодиться, щоб дійти до магазину.
- Стоп Ай- раптом втрутився Джек- ТИ збираєшся іти з нею по магазинах?
- Ну так. А що?
- Ти впевнена, що це хороший вибір?
- На що ти натякаєш?!- розізлилася дівчина.
- Да так... Ні на що... Просто...
Джек не встиг договорити, як отримав хорошого удару по голові. Ай подивилася на нього удавано ображеним лицем, а демон відкрито росміхнувся. На лиці дівчини промайнув легенький рум'янець, та зразу ж зник. Раптом задзвонив телефон.
- Це мій- швидко сказав Джекс і вийшов в іншу кімнату. Дівчата мовчки провели його поглядом, і швидко зібравшись пішли по магазинам.
*********
Після годинного блукання по магазинам, дівчата нарешті вибрали, що хотіли, і усі залишилися забоволеними. Ай купила собі нову світло-блакитну футболку, з надписом " ANGEL" на грудях, джинсову міні спідницю, і червоні туфлі на підборах. Загалом, усе в її стилі. А от Кіра вибрала собі більш комфортний варіант: яскраво червону футболку, джинслві шорти, і бордові кеди. Щасливі і задоволені дівчата вийшли з торгового центру. Раптом задзвонив телефон. Ай підняла трубку.
- Алло
- Алло. Майя Орланд?- запитав голос з телефона.
- Так- відповіла дівчина.
- Чудово. Це твій начальник. Прийдіть ,будь ласка, на роботу. Мені потрібно з вами поговорити- сказав начальник.
- Гаразд- відповіла дівчина і кинула трубку. Хоча голос у неї був спокійним, та в середині дівчини бушувала буря емоцій і питань. Як? Навіщо? А що, як він дізнався?- ось декілька із них. Кіра запитально подивилася на дввчину-ангела.
- Мене викликають на роботу- відповіла та- я впевнена, що це стосується твоєї справи. Ось тобі ключі від моєї квартири- вона поклала дівчині в руку зв'язку ключів, з купою брелків в формі маленьких пухнастих кроликів. Сказавши це дівчина розвернулася і пішла.
********
Місце роботи було розташоване недалеко від торгового центру, тому прибігти туди Ай встигла за десять хвилин. Дівчина швидко пройшла парадні двері, проминула чотири коридора, два поворота на право, один на ліво-і от вона вже перед дверима начальника. Ай вздихнула і відчинила двері.
- Доброго дня- сказала дівчина, і ехо рознесло її тонкий голос по всій кімнаті.
- Доброго дня- відповів їй чоловік у строгому костюмі, стоявший посередині кімнати, перед столом- прошу сідай, нам потрібно поговорити-сказав він і вказав рукою на один з двух стільців. Поки дівчина сідала, чоловік дивися на неї довгим, гострим, холодним поглядом, а потім сів на вільне місце біля Ай.
- Ти вже напевно знаєш, що до нас по помилці прибула людина, яка не мала помирати так рано- повільно промовив начальник, і в очах Ай промайнув страх- Мені донесли, що це зробив хтось із твого відділу. Поки що ми ще не знаємо хто саме, але вже ведеться розслідування на цю тему, тому приблизно за двадцять днів ми будемо знати хто саме винен у цьому км.. так скажем "маленькому інциденті". Так от, до чого я веду. Майя- звернувся він до дівчини- ти сьогодні була на роботі?- Ай повільно кивнула- Тоді у мене до тебе є питання. Ти випадково не знаєш, хто б міг бути винуватцем?- спитав начальник. Ай повільно покачала головою. Її сковав страх. Якщо її зараз розкриють, то кінець її репутації. А ще ж невідомо, що зроблять з Кірою. Її думки перервав голос начальника.
- Гаразд. Тоді можеш бути вільна. Дівчина встіла, і швидко пішла додому.