Поза життям

Розділ 7 (Джекс) Бар

Сирена не переставала вити. Страх сковував тіло. Страх бути зловленим на крадіжці. Срах перед поліцією. Просто страх.
На щастя, страх ще не заполонив усе, тому хлопець міг мислити логічно. Він розумів, що якщо їх зловлять, їм кінець. І не тільки тому, що їх запроторять у тюрму. Всі також дізнаються, що це по вині Ай Кіра потрапила сюди. Аде найбільше Джекса хвилювало те, що батько дізнається, як він допомагає Ай. Тому зараз хлопець пригадував усе, що бачив і чув, щоб знайти хоч якийсь вихід з ситуації. Він подивився спочатку на Ай, потім на Кіру і його погляд приманило до себе віно. Раптом він згадав...
Нічого не пояснюючи, він схопив дівчат за руки і.....виштовхнув у вікно. Так, як воно було зачинене, то вікно з тріскотом розбилося, та хлопець щиро сподівався, що ніхто не постраждає. Джекс збирався взяти карту, як його погляд приманив силует маленьких дверей на стіні. Та хлопець згадав, що у нього не має на це часу, тому швидка взяв в руки кату і випригнув вслід за дівчатами в вікно.
************************************
Всплеск. Каламутна вода озера затягувала на глибину, карта намокла вщент. Джекс вибрався на берег. Там вже сиділи дівчата.
************************************
Раптом хтось повалив його на хемлю, лицем вниз, руки звів заспину і почав його душити. " Поліція"- подумав хлопець, та потім почув голос:
- Я тебе приб'ю!!!!!!!!!!!!!- кричала Ай.
- Я з тобою!!!- почувся голос Кіри.
- Відпустіть,- видушив із себе Джекс, і руки які душили його на секунду відпустили хлопця, і цього Джексу вистачило, щоб схопити когось з дівчат за руку і повалити на землю.
- Ау!- вскрикнула Ай, поки Джекс піднімався з землі- Я тебе колись точно задушу....,- сказала дівчина, поки вставала з землі.
- Ай, вб'єш, тільки от давай спочатку не попадемося поліції,- сказав Джекс, підняв карту з землі і схопивши ошелешену Ай за руку, потягнув в бік її дому. Кіра побігла за ними.
************************************
Ай відімкнула двері квартири ключем, і компанія завалилася до неї додому. Вигляд усі мали жахливий. Мокрі, вимазані брудом, у дівчат заплутане волосся.
Всі троє, як по команді, впали на диван.
- Ми зробили це...,- ошелешено промовила Кіра.
- Ура!- крикнула Ай- Тепер Джекс, показуй карту.
Джекс мовчки кивнув, і розгорнув карту на кофейному столику перед телевізором. На карті було намальовано багато будинків, вулиць, районів. Чітко вказаний маршрут до будь-яких місць, промальовані найменші деталі. Давні ангели з демонами свою роботу знали.
- Тепер я розумію, чому її так охороняли,- сказала Кіра, і всі кивнули. Друзі продовжили розглядати карту, як раптом Ай помітила загнулий край карти:
- Ой! Там щось написано!- вскрикнула вона.
- Де?- Кіра запитально подивилася на неї.
- З іншого боку. Джекс, переверни карту!
Хлопець так і зробив. На іншому боці карти, в правому верхньому кутку, було щось написано.
- " В колишній світ ти увійди, і там розгадку віднайди",- прочитав хлопець- І що б це означало?- він запитально подивився на дівчат.
- Незнаю..,- промовила Кіра- Давайте подумаємо над цим завтра. Я спати хочу. Та й волосся від цієї води відмивати потрібно,- при останніх словах, вона подивилася спопеляючим поглядом на Джекса.
************************************
Джекс зайшов до себе в квартиру і впав на диван. Зайшовшм в душ, і перевдягнувшись в темно-синю піжаму, хлопець заліз в ліжко і заснув.
************************************
10:30. Субота.
Джекса розбудив телефон. Хтось йому дзвонив, і пронизлива музика роздавалася по всій кімнаті. Джекс глянув на екран. Там писало: " Тато".
- Чорт. Що йому треба,- Джекс підняв трубку.
- Привіт, тато,- хлопець постарався придати свому голосу якнайбільшої бодрості і радості.
- Привіт, Джексе,- відповів йому батько на іншому кінці телефону- Через пів години приїзджай до мене в офіс,- сказав той і вибив.
************************************
Хлопець стояв перед дверима в батьківський кабінет. Джекс повільно відкрив двері. Батько як завжди сидів у свому кріслі за робочим столом.
- Привіт,- вяло привітався хлопець.
- Доброго ранку, Джексе,- відповів батько- Як просувається твій шпионаж?
- Ем... Поки нічого цікавого не відбувалося, тому я нічого не записував.
- Гаразд, тоді ти напевне чув, що вчора вночі хтось викрав з музею карту нашого старовинного світу,- Джекс похолов.
- Ні. Я спав до того моменту, як ти мені подзвонив, тому у мене не було часу дивитися новини.
- Гаразд. Тоді розповім. Вчора вночі, хтось пробрався в музей, вирубив охоронців, викрав карту, вибив вікно і втік. Скажу чесно, я впевнений, що це зробила Майя.
- Чому?
- Джексе, я чудово знаю, що потрібно зробити, щоб повернути людину до життя. І одним з пунктів є карта стародавнього світу. Мене дуже дивує, що ти не знав про ці її плани?!
- Ми не настільки близько спілкуємся, як ти думаєш.
- Гаразд,- з підозрою відповів батько- але дієнаюся, що ти допомагав цій... Загалом дізнаюся що ти допомагаєш їй- вб'ю. Ти вільний!- сказав батько і махнув рукою в напрямку дверей.
************************************
Джекс стояв за дверима батьківського кабінету. " Ледве не попався"- з полегшенням думав він. Та були й інші думки, які займали місце в його голові. " Я так більше не можу. Я не можу більше всіх підставляти. Це жахливо. Я більше так не можу". Роздався дзвінок телефона. Джекс підняв трубку.
— Алло,— сказав він.
— Алло,— це була Ай— Ми хочемо з Кірою піти в бар відсвяткувати викрадення карти. Ти з нами?
— Так, я з вами,— вбитим голосом сказав демон і вимкнув телефон.
************************************
Він повільно опустився на землю.
— Я дебіл....
************************************
Вони зустрілися перед входом в бар. Дівчата вже чекали на нього. Кіра була одягнена у червоний світшот Ай і чорні шорти. На ногах у неї були білі кросівки, а коротке волосся вона зібрала у хвіст. Ай була одягнена у блакитну футболку, чорні шорти і блакитні туфлі з 15-ти сантиметровим підбором. Волосся було розпущеним.
— Ідемо?— спитала Кіра і всі кивнули.
Вони зайшли в бар. Там майже не було людей, тільки якісь два демона сиділи за крайнім столиком біля вікна і сяткували щось.
Компанія сіла за барну стійку і замовила собі по коктелю. Коли їх принесли, двоє демонів, якраз встигли піти з бару, тому Кіра, Ай і Джекс сиділи тут одні.
— За удачу!— крикнула Кіра.
— За удачу!— підтвердили інші двоє і зіштовхнулися стаканами. Вони сиділи тут, пили коктелі та розмовляли напротязі години.
************************************
20:00
Джекс оглянувся довкола, поглянув на стіл і вжахнувся від кількості випитих бокалів.
— Клас.... Відсвяткували називається.
Він погляеув на дівчат, які робили щось незрозуміле. Їх лиця були червоні від випивки, і зайсалися вони незрозуміло чим. Хоча, хлопець мав визнати, що виглядало це досить смішно. Він підійшов до Кіри, яка спорила з барменом.
— Чому у вас такий великий ніс. Мені не подобається, зменшіть!— верещала вона.
— Заспокійтесь,— старався врівноважити її бармен— Чим вам не догодив мій ніс?!
— Ай!— кричала Кіра— Допоможи мені розібратися з цим великоносим барменом!
" Чудово, тепер ще й Ай позоритись буде. Таке я точно не пропущу"— подумав Джекс.
— Я зайнята! Я стараюсь виграти в метанні дротиків! — прокричала дівчина, і Кіра ображено надулася. За цей час бармен встиг відійти від неврівноваженої дівчини подалі і дійшов адж до барної стійки, на якій сиділа Ай і старалася потрапити в яблучко. Це було його роковою помилкою!
Поки Ай цілилися в яблучко вона необережно поворухнула ногою, і заїхала бідному бармену прямо межи очей. В бідняжки ледве не стався інфаркт, а Джекс в цей час катався по підлозі зі сміху.
************************************
21:30
Кіра мирно спала, положивши голову на барну стійку. Бармен вже пів години сидів на кухні і носа звідти не потикав. Мало, що ще можуть зробити ці неврівноважені. Ай сиділа на кріслі і думала про щось.
— Про що думаєм?!— Джекс підійшов за нею. Нічого не кажучи дівчина схопила його за руку, зістрибнула з крісла і потягнула хлопця на веранду. Джекс нічого не розуміючи покірно йшов за нею. Ось вони вийшли на веранду. Ай зупинилася.
— І навіщо ти мене сюди притащила?— спитав він.
— Дивись,— тихо  сказала дівчина і вказала рукою на небо. Там яараз запускали фейрверк. " Точно, я й забув. Сьогодні ж день засновника"— подумав Джекс. Вони дивилися на фейерверк.
************************************
Джекс і Ай дивилися на фейреверк. Був теплий серпневий вечір. На небі загоралися перші зорі. Вони стояли на веренді і чулувалися красою. Раптом Джекс відчув, як Ай підійшла до нього і.........поцілувала.

P.S. Ви не ждали, я приперлась( для тих хто не в темі, то зазвичай я випускаю глави по середам, а зараз п'ятниця). Зате тепер глава вийде в середу аж через тиждень. А може й пізніше. До речі, напишіть в коментах, як вам історія, бо я не знаю чи вона взагалі цікава чи ні. 😘