Поза життям

Розділ 10 (Ай) План

Кімнату, в якій стояли хлопець і дівчина залило яскравим світлом. Воно сліпило очі, не даючи змоги нормально бачити. Це вселяло страх, та водночас і якесь незрозуміле відчуття заспокоєння. На дівчину нахлинула ностальгія. Вона згадала, як у дитинстві такі самі віддчуття охоплювали їх з Джексом, коли вони стояли у цій, ще не старій і розваленій, кімнаті і очікували виконання довгожданного бажання. Світло охопило всю кімнату і вони перенеслися...
************************************
Опинилися вона посеред старого складу. Повсюду були коробки, запилюжені предмети, крани звисаючі зі стелі. Загалом місіе це було досить дивним. Раптом Ай і Джекс почули кроки і чиїсь голоса.
- Ховайся!- сказав Джекс і схопивши Ай за руку потягнув за коробки.
- Що ти...,- дівчина не встигла договорити тому, що Джекс закрив їй рот рукою.
- Мовчи і слухай,- пощепки сказав він, нахилившись до самого вуха дівчини. Ай недобровільно почервоніла. Трохи відійшовши від шоку і зорієнтувавшись у просторі і часі дівчина прислухалася :
- .... Вони вже дістали. Я звісно розумію, що вони головні і так далі, але викрадати людину за просто так- це вже абсурд,- тихо говорив перший голос. Його тембр був тихий і неспокійний, з чого Ай і Джекс зробили висновок, що ці люди не хочуть аби їх почули. Потім, в другу чергу, до дівчини дійшов сенс сказаних слів. Джекс розтулив їй рот.
- Це ж про Кіру!- прошептала Ай.
- Ти сама очевидність!- також пошепки сказав Джекс.
Ай насупилася і продовжила слухати далі. Та люди вже переключилися на іншу тему, і почали обговорювати нові метали, низьку зарплатню і ще багато непотрібних речей.
- У мене є план,- сказав Джекс.
- Валяй.
- Зараз ми вискочимо звідси, за допомогою магії вирубимо цих людей, перевдягнемося у їхню форму і підемо шукати Кіру,- виклав Джекс свій план.
- Ти придурок! Я при тобі перевдягатися не збираюся. Та й тим більше, там же ж явно хлопці. А якщо їх більше ніж двоє.
- А ти в академію заради приколу ходиш? Я використаю на них свою сонну магію. Ну а якщо це не спрацює, я прекрасно знаю де знаходиться сонна артерія. Хоча згідний, план з перевдяганням дебільний,- сказав хлопець.
- Що ж тоді робити?- Ай задумалася,- О! Придумала!
- Валяй.
- Гаразд, ти зараз вирубиш цих людей, перевдягнешся у їхню форму і підеш шукати головного...,- сказала Ай, але Джекс її перебив:
- У мене дві претензії. Перша- якого чорта ти стирила мій план. Друга- тебе куди дівати?
- Ти ж не дослухав. Ми притворимося, що ти зловив мене на тому, що я хотіла врятувати Кіру. Не знав що зі мною робити і вирішив відвести до них. Мене поведуть туди ж куди й Кіру. Там я її визволю, ти якось виберешся звідси, і ось вам і хеппі енд!- договоривши останнє слово, Ай засяяла, явно задоволена своїм планом.
- Операція починається!- викрикнув Джекс і вискочив з-за коробок, за якими вони ховалися. Ай не встигла нічого до пуття зрозуміти, тому лише притислася спиною до коробки, молячись, щоб у Джекса усе вийшло. З місця побою пару хвилин чулися крики, лайки і прокльони, але враз все затихло.
- Вилазь уже,- пролунав голос Джекса. Він був в простій уніформі: джинсовий комбінезон, легка сіра кофта, білі кросівки (його).