Дівчина з кексами

Глава 7

14.09.19
   Вже була й субота. До мене мали прийти  Джош, Ешлі і Денні. Так і сталось
   Такі міні-вечірки ми інколи влаштовували,щоб відпочити від всього.
   Ми усі сиділи в мої кімнаті і дивились "Програму захисту принцес"
   Так-так. Ми змусили дивитись хлопців діснеївський мультик. Адже чому би й ні. Інколи нам так везе, що вони дозволяють себе намалювати.
   Наприкінці фільму у головних героїнь був бал. І ми згадали нашу найголовнішу тему п'ятниці:
   -Ну що ж Джош...Як тобі твоя пара?,- саркастично запитав Денні.
   -АХАХАХАХА,як смішно,-зло відповів Джош.
   -А тобі як?,-запитався Денні тепер в мене
   -Нуууу...Я не в захваті від Зеда,та...Це краще ніж Елізабет...
   -Дякую Кайлі,-не зло,але насмішливо сказав мені Джош
   -Знаєш...Можливо, Елізабет не настільки й погана...,-сказала я
   -Підтримую її,-сказала Еш
   -А я так не думаю,- відказав Джош
   Ми продовжили дивитись фільм. Ми вже його додивились і хотіли подивитись ще щось, та тут Джошеві хтось подзвонив:
   -Привіт
   -Хто це?
   Ми чули тільки те, що казав Джош
   -Елізабет...Привіт
   -Я зараз з Ешлі, Денні і Кайлі
   -Я запитаюсь чи вони хочуть
   -Бувай
   І тут Джош обернувся до нас:
   -Емммм...Ну...Елізабет запросила нас до неї...В неї якась вечірка "для своїх"
   -І ми "свої"?,-запиталась я
   -Ну...Ти ж сама сказала, що вона може виявитись хорошою.Поїдемо?
   -Так,-відповіли разом Еш і Денні
   Вони завжди були за всі вечірки.
   -Кайлі?,- не звертаючи увагу на них, запитався  в мене Джош
   -Їдемо,-я не знаю чому, та я хотіла поїхати.Дуже.
   Мої батьки не були проти.Коли вони знали, що зі мною Денні, Джош і Ешлі, то завжди пускали мене всюди.
   Коли ми їхали до Елізабет, Джош подзвонив їй і сказав, що ми скоро будемо.
   Я не думала, що вечірка для своїх виглядає так:гучна музика і 50 людей +-
   -Клас,-відчуваючи пригоди,яких я не хотіла, сказала я
   -Ходім,-сказала Еш
   Ми зайшли.Нас відразу привітала Елізабет.
   ЯК ВОНА ТАК ШВИДКО НАС ЗАВЖДИ ЗНАХОДИТЬ.
   Вона відразу забрала кудись Джоша.
   Через хвилин 2 я вже не бачила й Ешлі щ Денні.
   Прекрасно.
   Яка я ідіотка.
   Я не хотіла там бути.
   Я вже хотіла йти пішки додому, як тут знову в когось зайшла.
   Я обрнулась і побачила Джека.
   Ну ви серйозно.
   І ще я зрозуміла,що Джек щось ніс пити і тепер весь напій опинився на ньому
   -О Боже.Вибач-жалісливо скиглила я
   -І тобі привіт,-сказав він ,засміявшись.
   Але я в цей момент розуміла тільки те, що на Джековій футболці був пунш, я думаю.
   -Твоя футболка...
   -Це не перша моя біла футболка і не перший пунш пролитий на мене.Так що забудь.
   Ми піднялись.Він подав мені руку і я встала.
   -А де Зед?
   -Він поїхав кудись з мамою
   -Ясно...
   -Отож...Еммм...Ну...Що ти тут робиш?
   Коли він це питався в мене,ми йшли на кухню, щоб він застірав футболку.
   -Елізабет запросила нас...
   -Ого...Думав вона не дуже тебе долюблює...
   -АХАХАХАХ.І чому ти так думав?
   -Ну...Вона думає, що тобі подобається Зед.
   -Це не так.Мені не подобається такий тип хлопців.
   -А який подобається?
   -Нууу...Важко сказати...Немає аж такого точного типу.Просто подобаються більш спокійні хлопці.
   -Такі як я?,-пошепки сказав він собі під ніс
   -Можливо,-впевнено, але теж не дуже голосно промовила я.
   Він хотів щось мені сказати.Та в цей момент на кухню зайшла якась дівчина і, можна сказати, забрала його в мене.
   Та я не хотіла його слухати.
   По дорозі назад, я зустріла Джоша, який вже тікав від Елізабет.
   -Будь ласка, йдемо
   Я мовчки кивнула
   Так само ми й прихопили Ешлі з Денні.
   Джош відвіз Еш з Денні, а мене відвозив останньою.
   -Вибач, що покинув...
   -Нічого.У мене була компанія.
   -Яка?
   -Джек
   -Хах...Ясно