Дівчина з кексами

Глава 25

21.11.19
Майже кінець тижня. Я занадто змучена цим всім. Але нічого. Скоро відісплюсь.
Як не дивно, тато на цих вихідних залишається вдома, а це означає, що в мене будуть сімейні вихідні. Чесно, не проти. Перегляд сімейних фільмів-саме те, що мені потрібно.
Я швиденько поїла, намалювалась і побігла до Джоша. Той, як завжди чекав на мене.
-В мене є дві новини. Одна погана, друга хороша. З якої?
-Хороша
-В нас буде концерт альтернативної музики і иуди приїжають The Neighbourhood
-ЩОЩОЩОЩОЩОЩО...Джош, звідки знаєш?
-В інтернеті вичитав...
-КОЛИ ЦЕЙ КОНЦЕРТ???
-На наступні вихідні...
-Джошшш,-подивила на нього, хитро я-Любиййй, ти ж підеш зі мноююююю?
-На цьому всі хороші новини закінчились, я не зможу, маю їхати з мамою до бабусі.
-Про що ви щибечите?-в машину залізли Денні й Емілі
-ДЕННІ,ЕМІЛІ... Ви ж не зайняті на наступні вихідні?
-Не знаю, що тобі потрібно, але вибач. Мама приїжає сюди до від'їзду і в нас буле щось типу "сімейної вечері". Не знаю, як правда...
-Підтримую Денні,-підтакнула Емілі
-ТА БЛІН. Добре, я запитаюсь ще в людей.
-А що таке?
-Концерт альтернативної музики.
-Ясно.
*****
Я запиталась в Елізабет, чи вона зможе, але вона теж не змогла. В мами день Народження. Що ж це таке? Ну, залишився тільки Зед.
Та зараз біологія. Ну що ж...
Я сіла за своє повсякденне місце... Все було б добре, якби я не побачила нашого практиканта. Будь-хто. Тільки не він. Будь ласка.
-ООООО, КАЙЛІІІІ... Як там твої брекети?Ще досі кусаєшся і не можеш з'їсти жувачку???
Еванс. Придурок.
-Евансе, привіт,-усміхнулась я так, щоб він побачив, що тепер у мене прекрасна усмішка-А як там твої коліна? Вже не трусяться, коли бачиш Мері Гопкінс?
П.с. Мері Гопкінс- колишня шкільна стервочка. Тупоголова блондинка. Ще коли я була в класі 7 середньої школи, то Еванс скакав за нею.
До речі. Про Еванса. Старший брат Ешлі. Або іншими словами, Ешлі-його точна копія. В нього руде волосс, веснянки... Все як у Ешлі. Тільки одне не так... В нього карі очі, а в Ешлі зелені. Навіть волосся схоже. За останні роки, він відростив собі прям кучеряве гніздо... Навіть хвостик, який він заплів собі на голові, не допоміг скрити всю пухнастість.
-Хахаха, навіть не уявляєш, але ні,не трусяться,-огризнувся він-а де Ешлі?
-В нас з нею не разом біологія.
-Тоді зможеш її привезти потім?
-Ми не спілкуємось вже.
-Ого,чому ж це.
Так. Так, так, так. В цей момент, пролунав дзвінок. Єссс.
Уроки проходив добре. Місіс Бейкер представила нас Евансові і Еванса нам. На диво, пояснював він непогано. Навіть мені було цікаво. Та на жаль,урок підійшов до кінця, а це означає,що мені знову прийдеться розказувати історію між мною та Ешлі.
Ну а що мені приховувати? Я все і розказала... Не думаю, що Ешлі розказала б йому... Вони ніколи не були надто близькими, а після того, як він поїхав, взагалі віддалились.
-...А чому ти приїхав сюди?
-Мені потрібна практика, а практика в рідному місті-дуже добре: не потрібно платити за проживання, вдома завжди смачна їжа та й я можу приглядати за своєю молодшою сестричкою і її колишньою найкращою подругою.
-Хахах...
-Ну а що?Ти не думай, мені всерівно, посварені ви чи ні, я буду тебе підколювати весь час,доки ми бачитимемось.
-Дуже мило з твоєї сторони.
-Кайлііііі,-в цей момент, до нас підбіг Зед. Як вчасно.
Я різко обереулась і пішла до Зеда.
-Зед,Зед,Зед...
-Скажи, що в тебе зараз не біологія.
-Ні, я просто так зайшов в кабінет біології. Ой, а ви ппактикант?
Ля. Добре.
-Доброго дня,-Еванс усміхнувся- Я Містер Мітчелл.
-Я Зед, а це...
-Місс Бенетт,- усміхнувся той.
-Так, і нам час йти,-протараторила я і вивела Зеда з класу.
-Що ти робиш в мене зараз урок тут.
-Я хотіла в тебе дещо запитатись. Ти вільний на наступні вихідні?
-Зараз подивлюсь в свому календарі лінивого тюленя,-він відкрив календар в телефоні-Ой, так, на щастя, в мене є вільні години між тим, щоб сидіти в телефоні і їсти. А що таке?
-До нас приїжають The Neighbourhood. БУДЬ ЛАСКА,піди зі мною...
-Я не надто люблю альтернативу...
-ЗЕД, ТИ МОЯ ОСТАННЯ НАДІЯ, БЛАГАЮЮЮЮ...
-Добре, але ти маєш приготувати мені кекси.
-ЄС,ЄС,ЄС,ЄС,ЄС. Окей, я приготую.
-А тепер йди, в тебе так само скоро урок.
Я вся щаслива пішла, але не помітила одного, я не казала Зедові, що The Neighbourhood-альтернатива, то звідки він знав?..
До кінця дня, нічого вже й не було. Але я ходила щаслива, як маленький хом'ячок. Я піду на концерт. Єс.
22.11.19
Сьогодні, я вділа легку кофтину і джинси. Погода хороша. Поснідала круасанами і побігла до Джоша.
-Хелоу
-Хей. Щнайшла собі компанію на концерт
-Ти сумніваєшся в моїх вміннях?
-Ні, просто цікаво, хто.
-Зед.
-Ясно.
-До речі, не вгадаєш, хто практикант з біології.
-?
-Еванс
-Старший брат Ешлі?
-Угу
-Лооол,уроки тепер будуть,веселіші.
В цей момент, до нас підсіли Емілі й Денні. При тому, Ден засинав на ходу.
-Що з тобою?-запитався Джош.
-Грав цілу ніч ігри,-сказала Емілі
-Придурок
-Як скажеш,-сонно промовив Денні,розлягаючись на все заднє сидіння машини.
-Тільки не замасти,-простогнав Джош.
-Угу...
В машині вже всі мовчали, сподіваюсь для того, щоб Денні поспав.
*****
-...І в кінці, я просто на нього накричала.
-Яка ти хороша.
Ми просто обговорювали веселі ситуацію з життя Елізабет, коли з-за рогу хтось вибіг і я відчула на своїй кофті щось гаряче. Твою...
-Вибач, вибач, вибач,-пропищав Еванс.
Я його ненавиджу. ЧОМУ Я? ЧОМУ ЗАВЖДИ Я. ЗАВЖДИ.
-Ти...Ти... ТИ ІДІОТ, ЕВАНС МІТЧЕЛЛ.
-Ну вибааачччччч.
-Я тебе ненавиджу.
Я просто обернулась і пішла в іншу сторону. Ну серйозно. Чому я?
Але я готова до таких випадків, в мене в шафці вже давно є запасні кофти. Я первдяглась і була, як новенька. На щастя,чай вилився тільки на кофту.
В кінці уроків, я пішла до своєї шафки, щоб забрати кофту з собою. Її потрібно забрати. Та за 2 кроки від шафки, я побачила підвішений на неї кульочок. Там були шоколадка та закритий напій зі Starbucks. І ще якась записка.
"Важжай, що це від Еванса. Ти знаєш, що він придурок♡"
Ешлі. Мило з її сторони. І шоколадка моя улюблена.
-Що ти робиш?-ззаду мене почувся голос Зеда.
-Ттак...Нічого,-чому я знову заїкаюсь?
Сподіваюсь,він не помітив кулька.
-Щось мені здається, що тебе сьогодні облили?
-Оххх, ти навіть не уявляєш, наскільки правий,-я сарказтично усміхнулась.
-Йдемо на заняття?
-Так.
*****
Додому я прийшла ціла та неушкоджена. Як не дивно. Про Еванса взагалі думати, не хотілось. Він мене вибісив. А він тут, тільки 2 день. А щі сторони Ешлі, це було дуже мило. Схоже на неї.
23.11.19 24.11.19
Як я й казала,вихідні в мене були з батьками. Але було досить непогано.

********
Знаю, що глава не надто цікава) Та надалі все буде набагато цікавішим)))