Дівчина з кексами

глава 5

10.09.2019

Вже був вівторок.Я встала знову повна сил і в мене просто був нереально крутий настрій.
Я побігла у ванну, підмалювалась.І волосся, я вирішила, що не хочу більше накручувати. Хоча й мені подобалось накручене волосся, та я порчу його, накручуючи.
Погода сьогодні була дуже класна і я вирішила вдіти своє плаття в полоску. Воно одягалось на плечі.
Я спустилась на низ, та мама вже поїхала на роботу, а тато був у відрядженні в іншому місті.
Я зробила собі тости і швиденько їх з'їла.
І побігла на двір.
Там мене вже чекав Джош.Як завжди.
-ПРИВІТТТТТ,-дуже радо сказала я.
-Що ти така весела ,-усміхнувся і сказав він.
Він подав мені фраппучіно
-Ешлі сьогодні не буде,-сказала я
-Ой, а чого?
-Вона отравилась.
-Від чого?
-Чесно,поняття немаю.Вона просто сказала, що отруїлась.
Згодом до нас підійшов Денні.
Ми усі троє досить жваво розмовляли.Правда Ешлі не хватало.
В школі я в основному ходила сама,адже з хлопцями у нас не було спільних уроків.
Я йшла до кабінету біології і зустріла Зеда з Джеком.
-КАЙЛІ,КАЙЛІ,КАЙЛІ,КАЙЛІ,КАЙЛІ...-почав нити Зед.
-І вам привіт.Що ти хотів?
Джек усміхнувся
-Джек,чи не проти ти, щоб я вкрав її на декілька секунд?
-Мені всерівно,-саркастично відповів він
Він взяв мене за руку і відвів за кут коридора.
-Допоможи мені.
-Що?
-Ну...Я думаю ти й сама зрозуміла, що мені подобається Ешлі...
-Це важко не зрозуміти
-АХАХАХ, отож.Допоможи мені з нею зустрітись
-І яка мені з цього користь?
-Я тебе ДУЖЕ прошу.Я буду в тебе в боргу.Тільки допоможи.
-Це мало впливає на моє рішення.
-Ти моя єдина надія.Сам я з нею не познайомлюсь.Будь ласочка.
-Добре.Але ти в мене в боргу.
-Є ще один нюанс...
-Який?
-Я вільний тільки в понеділок.
-І що ти пропонуєш?
-Можливо б...Ми могли один раз прогуляти математику?
-Ти серйозно?
-Ну ти могла б сказати, що в тебе не вийде, а я б сказав, що в мене тренування...
-Серйозно?
-Повністю.
-О Боже.Добре
-ДЯКУЮЮЮЮЮ.
Він мене обняв.Мені не подобається,коли мене обнімають чужі люди
-Давай я тобі напишу в інстаграмі,придумаємо план.
-План?
-Як думаєш,чи не буде дивно якщо ми підемо гуляти з Ешлі і ти просто припрешся?
-Буде.
-Для того і потрібні плани.
Ми првернулись до Джека,та його вже не було.
-Ревнує,-прошепотів Зед
-Що ти сказав?
-Нічого
Мені здалось чи він сказав:-"ревнує"
Зед побіг шукати Джека і я залишилась одна.
Хоча на останок він крикнув:
-Тобі двже пасує це плаття!
Потім до мене підбігли хлопці і ми ходили вже всі разом.
На кінці уроків усіх старшокласників покликали в актовий зал
-Доброго дня усім,-урочисто сказав директор:-"Ви усі знаєте, що у нашій школі є традиція для випускників-кожної зими, у нас "Зимовий бал" для старшокласників.Колись у нас була традиція,що усіх випускників розбивали по парам і вони танцювали прощальний танець.Ця традиція застаріла і тому ми цим не користувались.Та ми хочемо це відновити.І тому усі ви будете танцювати прощальний танець на балу.Усі пари вам оголосять у п'ятницю.До зустрічі"
УСІ ПОЧАЛИ ЦЕ ОБГОВОРЮВАТИ.
Та й я.
Це було дуже цікаво,адже ми не знали, що це таке і для чого це.
Але усі зацікавились
Усі тепер чекали п'ятниці.А я думала,який план придумати, щоб звести цих двох голубків.