Дівчина з кексами

Глава 21

27.10.19
Початок канікул. Офіційний.
В понеділок, я вирішила не напружувати себе сильно, але пішла і забронювала місце на зачіску й мейк на бал. Хоча основне небуло вирішене. В чому я піду?
28.10.19
Сьогодні, я пішла гуляти з Денні і Джошем. Ми пішли на "Чаклунка:Володарка темряви". Пізніше, зайшли в Starbucks. Так як на дворі було прохолодно, то я замовила собі лавандовий чай, Джош шоколадне фраппе, а Денні американо з малиновим сиропом.
-Які у вас будуть костюми на Хеловін?-запитався Денні.
Костюми. На Хеловін. Я забула.
-Вовкулака,-відповів Джош.
-Еееее... Жінка-кішка.
Жінка-кішка? Серйозно? Нічого кращого не могло прийти в голову?
-Ти не надто сексуальна для такого костюму,-сарказтично мовив Денні.
-Хочеш сказати,що будеш виглядати сексуальніше в костюмі жінки-кішки ніж я?,- піднявши брову, промовила я
-Я не буду вдягати костюм жінки-кішки,-сарказтично сказав Денні.
-Повір, колись ти нап'єшся при мені і Я буду мати при собі цей костюм,-сказав Джош, сміючись
-А я допоможу напхати цю міні-юбку на твою задницю,-посміялась я
-Я не напиватимусь при вас,-трохи перелякано, промовив Денні.
Ми подивилась з Джошем один на одного, припіднявши брови.
-А ким буде Емілі?-запиталась я
-Ееее... Якщо не плутаю, то лялькою. Щось типу "Анабель"
Ми ще трохи погуляли і розійшлись.
29.10.19
Сьогодні я зустрічаюсь з Елізабет і ми йдемо вибирати плаття. Принаймі, спробуємо.
-Привіт.
-Привіт. Ну що? Йдемо?
-Угу.
Коли ми зайшли, була десь 15. Нас відразу запросили присісти і сказали, що консультант підійде серез декілька хвилин.
-Як в тебе справи з Джошем?.
-Ну, непогано. А в тебе з Джеком?
-Джеком?
-Ти не помічала, як дивишся на нього?
-В ЯКОМУ СЕНСІ?
-Нуууу...Ти на нього дивишся "закоханими" очами.
-Та нііі... Мені просто...Ееее... Подобаються його очі.
-Та звичайно. Впевнена?
-Т...
Має бути "так".
Як добре, що в цей момент, до нас підійшов консультант.
-Доброго дня. Чим можу допомогти?
-Ми шукаємо їй плаття.
Яка я рада, що Елізабет сказала все за мене.
***
ДОВБАНИХ 15 ПЛАТЬ. Я ВЖЕ ПРИМІРЯЛА БІЛЬШЕ, ЯК 15 ПЛАТЬ. І ЦЕ НЕ КІНЕЦЬ.
-Лізззз, я більше не можуууу,-вже стогнала я
-Ну давай, це вже буде остання.
-Грррр, добре
Коли я вийшла, Елізабет, можна сказати, ахнула.
-Кайлі, це твоє плаття.
-Ти справді так думаєш?
-Подивись на себе.
Тепер і я ахнула.
Це справді красиве плаття. Синє, з дрібними квітами та бусинами зверху. Саме плаття, вдягається на плечках і на поясі також дрібні квіти. Рукава фатиново-сині. Тай саме плаття, досить пишне, багато фатину і проріз на нозі.
-Яка ціна цього плаття?
-Це нова колекція, 400$
-Тоді, я б хотіла взяти його.
Коли ми вже купили плаття, я ще побачила дуже красиві туфлі. Якраз, вони підходили до плаття. Отож, я їх купила.
-Отож... Я хотіла сказати, що Джек- ненайкращий вибір. Він ревнивий
-О Боже. Чому ви всі, мені це кажете.
-Якщо я не плутаю, то 2 роки тому, він трохи випив, а Зед говорив з його дівчиною. І той зламав йому ніс.
-Але...Чому вони тоді спілкуються?
-Я ж кажу, Джек був п'яним. Тай...Зед після того губу ому розбив.
-Оу..
Ми ще пішли на морозиво, а потім розійшлись.
30.10.19
От і день до Хеловіну. Канікули занадто швидко проходять.
Сьогодні я пішла по костюм. І не дарма, що зранку. Я забрала останній. І як не дивно, я буду жінкою-кішкою. Не думаю, що це співпадіння. Вдома, я поміряла костюм. Хоча й спідниця була достатньої довжина, та могла бути довшою. А так, то костюм складався з декількох речей. Спідниця з хвостом ззаду, топ, чорна-міхова накидка(швидше "міхова") вушка і чорні гетри.
31.10.19
От і Хеловін. І так само, кінець канікул. Клас.
В будь-якому випадку, фільм на 20.00, а заберуть мене в 18. Непогано. В 16, я почала вдягатись, адже ще треба намалюватись.
В 18, за мною заїхав Джош. В машині вже були Денні і Емілі та Елізабет
-Привіт усім,-усміхнулась я
-Привітттт,-сказали й усі.
Правда, Емілі була в костюмі мумії, а не ляльки.
-Денні, ти ж казав, що Емілі буде в костюмі ляльки,-сарказтично мрвив Джош.
-Денні придурок, не забувайте про це,-крикнула Емілі.
-Ей,-обурився Денні.
-Не сваріться, Денні, я купила тобі костюм жінки-кішки. Просто, він вдома.
-Чекаємо, щоб він напився,-шепнув, мені Джош.
Ми похіхікали.
Десь в 18.30, ми вже були біля Golden Hill. Зед і Джек вже були там.
-Привіт,-крикнула я
-Привіт,-сказали вони, одночасно.
-Я сьогодні ВАМПІРРРРРР,-прокричав Зед.
-А я муміяяяя,-просміявся й Джек.
-А я кішкаааа. Компанія на мільйон,-посміялась я
Ми зайняли, одні з найкращих місць. Машини поклали, одну біля одної.
-Я йду, сяду біля Джека з Зедом. Тут місця замало для 5 замало.
-Окей.
-Хелоу, скучали за мною?
-Жити не можу без тебе,-сарказтично мовив Зед
Я, сарказтично, усміхнулась.
Примостившись між них, я й не помітила, як вже була 20 і фільм починався. Але, на жаль, було дуже холодно.
-Дати тобі плед?-запитався Джек
-Якщо ти не проти?
Джек виліз з багажника і дав мені плед коричневого кольору.
-Дякую.
Перших 30 хв, все було, як завжди. Ми їли попкорн і печиво, потім Зед захотів спати і почав нити.
-Чому ти так хочеш спати?-трохи роздратовано, запиталась я
-Мене пів ночі тошнило, але я хотів піти на фільм.
-Може піди, поспи тоді?
-Ага,можеш йти на заднє сидіння. Ми не будитимемо тебе, коли їхатимемо,-сказав більш роздратовано Джек ніж очікував.
-Бє-бє-бє,-хоча Зед і сказав це, та слухняно пішов на заднє сидіння.
-Розбудеш,коли завезеш додому,-сарказтично промовив він.
Ну добре. Зед вже не мішав. А Джек мовчки дивився фільм. А я жувала попкорн.
-Ближче до середини фільму, ми вже просто розмовляли з Джеком. Фільм не надто, хотілось дивитись.
-Знаєш, я можливо поїду в Нью-Йорк жити...
-На зовсім?
-Угу
-Зед знає?
-Так, але... Чесно, Звичайно,можливо, але я не думаю. Занадто великий переїзд.
-Хах...Ну... Тоді знай... В тебе найкрасивіші очі, які я бачила,-постаралась сказати я сарказтично.
В цей момент, він,пристально подивився на мене. А я не відводила погляду. Ці "гляділки"продовжуввлись декілька хвилин, допоки він не сказав:
-А ти загрязнилась біля губи.
ХАХАХАХАХАХАХАХАХА.ВБИЙТЕ МЕНЕ. БУДЬ ЛАСКА.
Я одразу витерлась і сховала лице під ковдрою.
-Вже, якщо в нас откровення, то знай...Ти мені подобаєшся,-дуже розгублено сказав він.
І що мені робити? Грррррр...
Хоча я й не відповіла, та відчула, що він присунувся до мене. Я зробила те саме. І навіть не помітила, як заснула в його обіймах.
***
-Хей...Вставай... Фільм закінчиться через декілька хвилин,-прошепотів мені Джек.
-А...Що?
І тут я зрозуміла.
1)Я пропустила половину фільму
2)Вже кінець
3)Весь цей час, я спала в обіймах Джека(що було приємним)
Я аж дуже різко піднялась.
-Ти часом не знаєш... Мої хоч не позасинали?
-Вродіби ні, вони про щось розмовляли.
-Добре
-Тебе відвезти?
-Еее...Не знаю. Запитаюсь в Джоша.
Коли я підійшла до машини, я зрозуміла, що єдині, хто дивився фільм це Денні, Емілі і Джек
Джош і Елізабет, схиливши голову одна до однієї, заснули. Як це милооооо.
-Мене може Джек відвезти... Якщо що.
-А, добре.
Коли ми вже йшли, встали і Джош, і Елізабет. Я з ними попрощалась і ми роз'їхались.
Допоки ми їхали, була мовчанка. А Зед так і спав.
-Еммм... Джек...Ти...Т....Мені теж подобаєшся,-надто швидко сказала я.
Але він почув. В цей момент, Джек затормозив настільки різко, що Зед впав з заднього сидіння.
-Боже, Зед... З тобою все гаразд???-я вже готова була, лізти й допомагати встати.
-Нуууу... Напевно, так, якщо Джек не зламав мені ребро.
-Все добре з ним, не зертай увагу.
-Точно?
-Та да, я не думаю, що він щось зламав мені. Якщо я помру, то мій привид прийде до нього і вб'є,-простогнав Зед
Я усміхнулась. З Зкдом все добре.
Навіть не помітила, як ми вже були біля мого будинку.
-Ееее...Дякую за компанію,-швидесенько сказала я і вибігла з машини.
Вдома я довго думала...Сказала я правильно чи ні. І все такого типу.01.11.19
02.11.19
Суботу й неділю, я провела вдома. Не хотіла згадувати про п'ятницю, хоча згадувала.