Від лиця Насті
Сьогодні я прокинулась з чудовим настроєм!!! я сходила в душ і пішла в низ на сніданок.
- Доброго ранку доню (Сказали батьки які вже сиділи за столом)
- Доброго! (мовила я і сіла їсти)
Під час сніданку ми обговорювали сьогоднішній день. Батько влаштовує вечірку в нашому будинку в честь мого випускного))) Сьогодні до нас прийдуть поважні люди, вони всі батькові друзі(За цей тиждень Марк намагався зв'язатись зі мною, але я навіть і не думала брати трубку і відповідати на його есемес)
Ось я вже сиджу у своїй кімнаті. До мене прийшли візажисти й перукарі)))
Я одягла червоне вечірнє плаття і спустилась в низ.- Доню ти така красуня! (Сказала мама)
- Дякую!
- Зайчику ти їдь в інститут у вас зараз остання зустріч перед канікулами, директор буде говорити промову, також він просив, щоб ти теж щось сказала!
- Гаразд!
Я вийшла на вулицю де мене вже чекав мій кортеж (Коли я сіла ми рушили з місця)
За 30 хвилин)
Ми під'їхали прям до входу де стояли репортери й учні інституту.
Охорона вийшла і встала по боках, щоб звільнити мені прохід (Раптом я побачила свого вже колишнього хлопця і своїх фальшивих подруг)
Вони підбігли до мене, нас розділяли лише охоронці.
- Настя ми так сумували! (Крикнули дівчата)
- Я так радий побачити тебе! Що сталось? Я не міг з тобою зв'язатись! І моя карта чомусь заблокована!
Від їхньої брехні аж тошно стало, серце знов стиснулось! Охорона пропустила їх до мене оскільки знала що це мої близькі друзі...
Дівчата хотіли обняти мене, але я зробила крок на зад і витягнула перед собою руку даючи зрозуміти охороні що не хочу спілкуватись з ними.
- Настюш? Щось не так?
- Для вас я Анастасія!!! (Сказала я і зробила ще один крок на зад, після чого охорона підійшла до дівчат і Марка і сказала...)
- Вам варто піти!
- Сонце що сталось? (Здається Марк ще досі нічого не розуміє?!)
Я підійшла до нього вплотну
- Я не твоє сонце! Я не хочу вас всіх ні бачити, ні чути! Їдьте краще розважайтесь в готель!
Він різко змінився в лиці, здається до нього дійшло, але було вже пізно! Я пішла в середину і чула крики за своєю спиною (Сонце це не те що ти зрозуміла!)
Ось я вже в залі. Мене посадили на перший ряд, поряд зі мною сиділа моя охорона
На сцену вийшов директор і почав свою промову.
- Діти, я радий бачити зараз усіх вас тут. цей рік був чудовим, хочу подякувати кожному з вас за співпрацю і передати слово дочці засновника нашого університету Анастасії Свонт! будь ласка зустрічаємо оплесками
Я вийшла на сцену і взяла мікрофон
- Мабуть, кожен з вас чекає від мене якісь грандіозну промову, на рахунок нашого університету, але я хочу звернути увагу на нас з вами! хтось сьогодні закінчує університет! а хтось прийшов на перший курс!!! під час навчання ми дізнаємось один одного все краще і краще! ми знаходимо нових друзів, можливо навіть закохуємось! але не варто забувати про те що все може бут не так як ви собі це уявляєте! ви задавали собі колись, наприклад ось такі питання (це дружба чи просто вигода?) (а чи щирі й правдиві мої друзі зі мною?) це насправді дуже важливо! важливо хто поряд з вами. Друзі які не покинуть вас у важкий для вас час! підтримають! Або фальшивки! Які просто мають з вас вигоду!? подумайте про це будь ласка! хочу побажати вам яскравих кані кулів і не забутних моментів, дякую за увагу!!! (я зійшла зі сцени й направилась до виходу, де на мене вже чикала машина, я сіла і поїхала з відти)
Не забарам ми вже під'їхали до будинку де вже зібрались гості...
Коли я зайшла в середину мене почали вітати, дарувати подарунки. Після того ми спілкувались. Я вирішила трішки випити, щоб відволіктись від думків про Марка і подруг.
20:00
Вечірка вже завершилась і я пішла до себе в кімнату, я дуже втомлена! тому швидко переодяглась і вже хотіла йти спати як почула стук у двері
- Міс можна? (це була моя помічниця)
- Так заходь!
- Я хотіла вам передати дещо!
Вона протягнула мені маленьку коробку і квіти, вони були просто прекрасні
- Що це?
- Не хвилюйтесь це не бомба (сказала вона і посміхнулась) - охорона вже все перевірила!
- А від кого це?
- Не знаю!!!
- А як це потрапило в будинок?
- Міс мені передала це охорона!
Блін якийсь прохідний двір! Помічниця вийшла і закрила за собою двері!
Коли я відкрила коробку я побачила красивий браслет! я одразу надягнула собі на зап'ястя і перевела погляд на червоні троянди. В них була записка
" Вітаю з закінченням навчального року, сподіваюсь ти була слухняною і добре навчилась"
На звороті були ініціали Д.Д цікаво хто це?
Я поклала квіти в вазу і пішла спати.
Привіт мої любі❤️
Як вам ця глава? Пишіть свої враження в коментарях 😘
ВИ ЧИТАЄТЕ
Закохана в Мафіозі
Roman d'amourВона дочка міліордера, красива немов янгол. Вона цілеспрямована, мила, вперта, не сидить на місці, вміє постояти за себе. В неї є все окрім справжніх друзів і щирого кохання, одного разу вона застає свого хлопця за зрадою...в цей момент вона думала...