Закохана в Мафіозі

Обєднання

Ось я вже в головному офісі...

- Значить так, збери всіх! Шукайте всюди! Дістаньте мені спід землі того хто посмів, зробити це... (Сказав я головному охоронцю)

- Я вже зібрав всіх! пошуки вже розпочаті!

- Добре, але робіть все по тихому, я не хочу, щоб поки що про це хтось знав!

- Добре, я можу йти?

- Так!

Наступний день

Я не спав всю ніч! Думав хто міг зробити це? Її батько досить успішна людина, але не всі з його ворогів могли б осміятись викрасти його доньку... Ну окрім мене ( На мому лиці виросла ухмилка яка моментально зникла) Я повинен знайти її, якщо з голови Насті впаде хоч один волосок я зрівняю цей світ з землею!!!

Пройшло два дні

Знаєте я думав що від мене не можливо щось сховати, щось відібрати! Але комусь це все-таки вдалось! Мої люди вже другу добу не можуть знайти Настю, я знаходжусь у безвихідній ситуації яка злить мене! Я нічого не можу зробити окрім надати наказ шукати, що я принципі й зробив...

Від лиця батька Анастасії (Олексій Свонт)

Моєї доньки немає вже фактично тиждень... Її шукають всюди де це тільки можливо. Зараз моє життя починає втрачати сенс, моїй донці зараз потрібна допомога, а я тут! На другий день після викрадення я дізнався що це зробив Даніель Джеймс... Ми шукали її всюди, але він добре замів сліди. Я пообіцяв собі якщо він хоч пальцем її торкнеться, я пристрелю його! Мама Насті зараз в лікарні, в неї стався сердечний напад...

Раптом в мій кабінет зайшов охоронець.

- Містер в нас новини!

- Кажи! (Сказав я з надією що його наступні слова будуть " Ми найшли вашу доньку" Але це було не так)

- Ми дізнались що люди Даніелья Джеймса теж шукають вашу доньку... Ми дізнались що він повернувся з якоїсь поїздки два дні назад!

Після такої новини, я не знав що робити далі.... Але на думку прийшла просто божевільна ідея, я повинен зустрітись з ним!

- Готуй авто, ми поїдимо в його головний офіс!

- Так сер!

Від лиця Дена (Даніеля)

Коли я сидів у свому кабінеті до мене постукали й в наступну секунду, зайшов один з охоронців.

- Сер в нас скоро будуть гості!

Я розвернувся на кріслі від вікна.

- Які гості? ( З цікавістю запитав я)

- Мені щойно повідомили що кортеж батька Анастасії Свонт виїхав з його офісу і їде сюди!

Ця новина мене дуже здивувала.... Але я чомусь впевнений що він їде сюди не миритись, хоча.... А це хороша ідея!

- Ну що ж... Зустрінемо наших гостів!

- Емм... Я не до кінця зрозумів вас!

- Нічого не робіть! На вході скажи, щоб провели його сюди!

-Добре!

30 хвилин по тому

В кабінет зайшла секретарка разом з містером Свонт.

- Містер це до вас!

- Дякую!

Вона вийшла з кімнати....

- Де моя донька??? ( Сказав він з наголосом на останнє слово)

- Скажу чесно, я не знаю! Але мої люди зовсім скоро її найдуть!!!

В наступну секунду він потягнувся за зброєю...

- Ти викрав мою доньку! Потім її викрали в тебе! Чи не так? Якась безглузда ситуація вийшла, не знаходиш? Я пообіцяв собі пристрелити тебе і зараз зроблю це!

Я теж дістав зброю, але в наступну секунду поклав на стіл і штовхнув йому...

- Я пропоную заспокоїтись і мирно обговорити ситуацію в якій ми з вами зараз знаходимось!!!

Він не зрозуміло на мене подививсья.

- Про що мені говорити з людиною, яка викрала мою доньку?

- я її не викрадав! Я можливо навіть запобіг тому що могло статись з нею!

- Про що ти говориш?

- Присядьте і я все вам розповім!

- Добре, твоя взяла! (він сів) - Я слухаю!

Я вирішив розповісти йому всю правду....

- Все почалось з того, що мої люди повідомили що Настя втікла з будинку, признаюсь чесно, мої люди слідкували за нею, тому що в мене є особливі інтереси до вашої доньки... Мої люди знайшли її на одній з нічниг вулиц і відвезли до мене до дому, вона розповіла що хочить трішки побути без вашого контролю, і хотіла піти але, я не міг допустити, щоб вона ось так просто гуляла коли за кожним поворотом їй загрожує небезпека! Я запропонував їй поїздку на один острів, вона погодилась, але просила, щоб ви про це не знали, а там її викрали вже по справжньому! Ви знаєте мене, я людина слова! Мої люди знайдуть її цілою і не ушкодженою!!! Але я пропоную об'єднати наші сили й знайти її набагато швидше!

- Чому я повинен вірити тобі?

- Тому що зараз мені немає сенсу казати вам не правду!

- Ти сказав що в тебе до неї особливі інтереси... Я хочу знати які саме! (Я не очікував такого питання...але варто признатись не тільки йому, але й собі! Мені не вистачає її, я переживаю за неї тому що... Тому що...

- Я кохаю її, якби це дивно не звучало, але я не дозволю її кому-небудь ображати я обіцяю що всі її кривдники будуть покарані!!! Я знаю що ви можливо не вірите мені, ну або думаєте що...

(Він перебив мене, не давши вставити ні слова)

- Добре!

- Що "добре"???

- Ми обідаємо наші сили й зайдемо її.... Я бачу що тобі не вистачає її так само як і мені....

- Я радий що ми порозумілись!

- Я теж!

Ми потиснули один одному руки й він пішов.....