Скоро Мертва [2]

ах.

Все хорошо, все будет прекрасно
Хотелось мне верить, словно я в сказке.
Взглянула в окно - солнце сжигает снег
Надела носки и ступила на пол,
Холод обдал, не помешал бы мех
Гадаю, когда к успеху я шел
Никогда.

Де ти загубилась? Моя невинність.
Я так скучила. У пошуках тебе.
Дивлюсь на тліючу плівку свого дитинства
Вогонь забрав усе що міг.
Палаю. Розриває зсередини, лягає попелом у легенях
Моя загублена здатність мріяти.
Де ж ти? Питаю не чекаючи відповіді.
Зариваюсь руками у землю на згарищі
Я не плачу, лише намагаюсь згадати
Момент, коли хтось кинув сірник.
Роками не бачена і ще на стільки ж буде схована
Дитяча невинність, яку згубила пожежа.
Якби ж то відкопати тебе,
Знайти серед уламків лялькового будиночку.
Я так сумую. Дай відчути спокій знову,
Без страху, що цей момент лише сон.
Я відчуваю наче це щось несправжнє
І з поверненням вже не знаю.
Де ж ти? Я питаю у соте,
Кидаючи палаючий сірник.