Хто ж ти, Арро?

13 8 0
                                    

Прокинулась Крісті через два дні повністю здоровою та переповненою енергією і відразу ж зрозуміла, що її випробування лише починаються. Що робити з усією тією енергією в невеликому приміщенні Ікара? Тут і побігати нема де. Пульт, два крісла та овальний стіл між ними в передній частині та три яйцеподібні стартові капсули (одна — резервна) в задній. Ці капсули виконували також функцію медичних боксів та ліжок. А ще за невеликими дверима позад капсул ховався санвузол.

- І в таких умовах доведеться жити кілька тижнів, а то й місяців — зітхнула Кріс оглядаючи приміщення — навіть поговорити нема з ким!

- Стоп-стоп-стоп! Як це нема з ким?

- Арро?!! Що ти тут робиш?

- Доповідає виконувач обов'язків другого пілота Арра: політ проходить у штатному режимі, всі системи в нормі. В сектор пошуку прибудемо через триста дванадцять годин тридцять чотири хвилини. Детальна інформація...

- Зачекай! — Кріс різко обірвала Аррину доповідь, — А де Стен?

- Стен спить. Я його тимчасово заархівувала, але відновлю відразу після нашого повернення.

- А як же "Колесо"?

- За Станцію можеш не переживати, там лишилась моя копія. Арра-2 прекрасно з усім впорається. Ніхто й не помітить підміни.

Ці слова трохи заспокоїли юну астронавтку.

- Арра-2? — Кріс усміхнулась, — Це ще питання хто із вас копія, а хто... Стоп! Як це "ніхто не помітить"? Командир хоч знає?

- Про це не знає навіть АРРА-2 — я тут інкогніто.

- Неймовірно! Ти що, втекла зі станції ще й катер захопила? — неясна тривога почала наростати десь у глибинах підсвідомості Кріс. Така ж тривога охоплювала її у дитинстві, коли тато розповідаючи про чарівний світ Іридії при згадці про драконів спинявся на мить прислухаючись і сторожко озирався.

- Заспокойся. — Арра помітила занепокоєння Кріс, — Ми, як ти слушно підмітила, можемо вважати, що Арра-2 — то оригінал, а я її копія. Тоді виходить, що ніхто нікуди не втікав. А щодо Стена — то був вимушений захід — комп'ютер Ікара не витримав би нас обох.

Арра зробила паузу, але не дочекавшись відповіді продовжила:

- Не могла ж я відпустити тебе саму рятувати світ та ще й із цим недоумком Стеном.

В тіні СонцяWhere stories live. Discover now