Частина 24

23 8 0
                                    

Будівля здригнулася від нового вибуху, який цього разу був далі від Лєри. Зі стелі посипалося кілька крихт білосніжної штукатурки.

̶ Так... Тепер я бачу сімейну схожість, - його погляд, здавалося, заблукав в очах Лєри. - Останнє питання: чому ти вирішила, що Віка може керувати мафією? Тому що ти перша дівчина-бандитка?

̶ Друга. Перша мене навчила ось цьому.

Дівчина підбила руку з пістолетом вгору, щоб шквальна куля полетіла в порожнечу, а сама перекотилася, тягнучи Костю за руку на підлогу, і ліктем поцілила йому в пах.

На вистріл з-за рогу показалися Руслан з Євою. Вони не втекли в безпечне місце, але й не втручалися. Єва знала, що подруга впорається самотужки, принаймні вірила в це, а Руслан досі метався в сумнівах.

Туманова ліктем вдарила по носі Кості, скоріш відчувши, аніж почувши тихий хруст. Блондин схопився за ураженого носа. Дівчина звалила Костю з ніг.

Лєра звелася на ноги, кóпнула пістолет, щоб блондин не зміг до нього дотягнутися, і загрозливо прикрила шию суперника своєю туфлею. Вона тиснула не так сильно, аби повністю перекрити доступ кисню, однак залишала собі можливість за потреби перенести всю масу тіла туди.

̶ Вимкни інші бомби, - наказала вона. Голос уже не тремтів, але тепер видавався втомленим, ідеально пасував до запаморочення.

̶ Чорт, я не знаю, де вони, - гаркнув Костя.

Він схопив Лєру за щиколотку, але бандитка тільки сильніше натиснула на горло. Ще й Єва ображено копнула Костю в стегно, щоб не рипався.

̶ Гадаєш, якби я знав заздалегідь, то тинявся би по коридорах? Дурепа...

̶ Ти будь-хто, але не самогубець.

̶ Так, тому я вирішив не знати, де вибухівка, так безпечніше для мене, якщо попадуся поліції чи вашій шайці.

Лєра безпомічно стиснула кулаки і заплющила очі, намагаючись опанувати себе і зосередитись.

̶ Ей, ти зомліти зібралася? - Руслан обіруч схопив її за плече.

̶ Ні. Притримай його, будь ласка, - зневажливо кивнула на Костю. - І, Руслане, скидай ремінь. Його треба зв'язати.

За кілька хвилин Костя лежав на пузі, поки кінцівки за спиною стискав пасок.

̶ Боюся уявити, звідки в тебе такі вміння, - прокоментував Руслан.

Кохай мене, якщо зможешWhere stories live. Discover now