Частина 20

27 8 1
                                    


Єгор задумливо дивився в екран телефона. Він кілька разів змигнув, переконуючись, що вже прокинувся, а тоді серйозно замислився над тим, що йому робити з запрошенням на похорони одразу двох членів ради директорів. Варіант «не піти» до розгляду не береться, однак після викрадення Лєри, розгрому складів мафії і майже доби небезпечного затишшя, це запрошення варто розглядати як запрошення на власну траурну службу.

Хлопець знову відкинув голову на подушку і перевернувся на бік, бажаючи ще трохи подрімати. У свідомість проникнув лавандовий аромат, який належав Лєрі. Біляєв підвівся і попрямував до кавоварки, аж раптом у двері подзвонили. Єгор схопив пістолет і зняв із запобіжника. Він більше не боявся. Учора він першим дістався до потрібного складу, тож був змушений боротися по черзі з трьома працівниками. Вони не були добре навчені, як охоронці Лєри, та все ж раніше Єгор не міг похвалитися витривалістю в поєдинках. Може, йому варто подякувати Максові за нестерпні тренування і знущання в залі?

Єгор визирнув у вічко і побачив підлітка з довгим циліндром за спиною, у якому архітектори часто носять великі креслення. Єгор сховав пістолет і відчинив двері.

̶  Лєра Туманова тут живе? Я закінчив її проект.

̶  Так, тут.

Студент дістав кілька аркушів.

̶  Вона мусила заплатити решту суми.

Єгор мовчки взяв з тумбочки гаманець і вивудив звідти купюру в п'ятсот гривень:

̶  Вистачить?

По вогниках, які загорілися в очах студента, стало ясно, що він розраховував на меншу суму, тож одразу забрав винагороду і побажав Єгорові гарного дня. Біляєв зачинив двері і відніс креслення на кухню. Наливаючи каву, він замислився, чи варто принести проект Лєрі самому, чи краще, якщо вони зустрінуться на його території. У Єгора було чітке відчуття, що довго уникати Лєру йому не вдасться.



Туманова сиділа на останній парті у конференц-залі, там же, де сиділа, коли Єгор вперше прийшов до академії. Чи зараз це дратувало її? Безперечно.

Лєра повільно розтиснула пальці і розслабили м'язи на обличчі.

«Краще слухай Дмитрівну. Вона он пояснює, чому тут знову зібралося двісті людей».

Кохай мене, якщо зможешWhere stories live. Discover now