Частина 13

41 8 4
                                    


Лєра змогла доїхати до будинку Єгора. На швидкості сорок кілометрів за годину, але змогла доїхати і спуститися в підземну парковку. Вона вже була вдома у хлопця, але цього разу їй було незручно. Чи, може, вся справа була в легкому тремтінні після поїздки.

Дівчина заблокувала двері авто і простягнула ключі Єгорові, але той сказав залишити у себе. Щойно опинившись у квартирі, Лєра підійшла до панорамного вікна, окинула оком верхівки дерев парку і сусідні, здавалося, геть дрібні багатоповерхівки. Минулого разу вона не мала вдосталь часу насолодитися краєвидом, увагою повністю заволодів погром усередині.

Лєра озирнулася на Єгора, коли той поставив валізу біля дивана на кухні.

̶  Пізніше звільню місце в шафі, – хлопець попрямував в сторону спільні.

̶  Дякую, – у нехарактерній їй ввічливій манері вимовила Лєра, але швидко зібралася. – До речі, Біляєв, тобі не спадало на думку, що в тебе вдома ще небезпечніше? Мою адресу знає тільки Костя, твою – всі піддані мафії.

̶  Ну, ти ж казала, що вдруге вони сюди не з'являться, – пальці Єгора стрибали по кнопках сейфа.

̶  Я казала «найближчим часом» і «скоріш за все», і це було до того, як ми зірвали вечір у казино.

̶  У такому разі у нас є пістолет, – він продемонстрував зброю, перш ніж покласти в приліжкову тумбочку, щоб Лєра знала, де шукати.

̶  Ти коли-небудь стріляв?

̶  Ні, – без вагань відповів Єгор.

М'яка усмішка на обличчі Лєри промовляла: «Я так і думала». Вона знову повернулася до вікна, а хлопець зупинився поруч.

̶  Скільки разів ти стріляла?

Бандитка хмикнула:

̶  Неправильне питання.

̶  Із чого тобі доводилося стріляти? – із білозубою усмішкою спробував перефразувати Єгор.

̶  Знову не те.

̶  У скільки років ти вистрілила вперше? – раптово посерйознішав Біляєв.

̶  У вісім.

Єгор недовірливо поглянув на профіль дівчини, а вона вперто продовжувала вивчати місто за склом.

̶  Хто тебе навчив?

̶  Тато. Він бандит, – Лєра відповіла на німу здогадку хлопця. – Наша банда називається Пірати, – Туманова неочікувано для них обох продовжила розповідь, а тоді осіклася. Вона спробувала невимушено підійти до кухонної поверхні, щоб ввімкнути кнопку на чайникові. – У тебе є щось, окрім кави?

Кохай мене, якщо зможешWhere stories live. Discover now