Кохай мене, якщо зможеш

Частина 8

Єгор простягнув гроші за пакетик з колесами, стримуючись, аби не перевести погляд дилеру за спину. Лєра пройшла за ним неймовірно впевнено, ніби й не збиралася прокрастися в чужу машину.

̶  MDMA вищої якості, – запевнив дилер. – 60 мг тобі вистачить.

̶  Мінімальна доза? – скептично перепитав Біляєв. – Чому ти вирішив, що я беру його вперше? – він глузливо похитав пакетиком в повітрі. Речовини ще не потрапили в організм, але адреналін уже бушував у крові, хоча Єгор не міг достеменно збагнути чому.

̶  Тому що я би знав, якби серед клієнтів був Єгор Біляєв.

Хлопець тільки хмикнув у відповідь. Він не міг показати, що нервує. Єгор з кожною наступною секундою більше переконувався, що Лєра має рацію: Власов не просто заправляє місцевими клубами, готелями і всім, що ховається за ними, він заправляє нічним незаконним життям.

Він чи хтось, хто стоїть за ним, – байдуже. Просто це стає надто обтяжливим, коли тебе починають впізнавати всюди.

Єгор таки кинув погляд за спину дилера: Лєра вже зникла на околицях звалища.

Вона підійшла до авто Андрія з боку пасажирських дверцят. Водій курив за кермом. Лєра стиснула телефон в долоні. Їй просто треба сховати його в машині, а маячок зробить своє діло.

Зазвичай ніхто не слідкує за місцезнаходженням Лєри – якщо в неї все добре, вона виходить на зв'язок із Максом і взагалі – а в разі небезпеки її можна знайти, навіть якщо телефон вимкнений. Їй залишилося тільки вимкнути звук, щоб пристрій не знайшли передчасно, і стежити за геолокацією, щоб знати всі місця, куди Власов посилає свого підданого. Щоб знати, де знаходиться штаб-квартира мафії – навряд чи це всім доступний офіс «V'entertainment».

Лєра підняла з землі уламок гайкового ключа і з усієї сили жбурнула через машину, щоб приманка вдарилася об метал на протилежному боці невеликої стоянки. Дзенькіт привернув увагу Андрія, той різко повернув голову в сторону джерела шуму, Лєра шмигнула до авто, присівши біля задніх дверей «Пріуса». Якщо раніше він здавався бандитці чорним, то тепер дівчина змогла розгледіти темно-зелену барву, яка різнилася в кількох місцях, наче авто побувало в аваріях.

Лєра почула, як водійські двері відчинилася. Андрій вийшов назовні. Минуло кілька секунд, коли повітря сповнилося ароматом сигаретного диму: чоловік кинув на землю окурок, перш ніж покласти долоню на пістолет і покрокувати в сторону шуму.