розділ 7 - 3 метри?!

73 15 4
                                    

Шуан чекав відповіді свого співрозмовника, відчував, як шалено б'ється серце в грудях.

За кілька секунд Цикл відповів:

— Останнім часом у мене багато роботи.

— Тоді скажеш, коли матимеш вільну хвилинку?

— Подивимось.

— Можна зустрітись і за сніданком.

— Угу.

— Тільки скажи заздалегідь, гаразд? Щоб я привів себе до ладу.

— Угу, — знову відповів Цикл, але в його голосі чулася усмішка.

— Що ж, не заважатиму тобі працювати. Піду до бібліотеки.

Починаючи з цього дня, Шуан час від часу нагадував Циклу, що хотів би разом поїсти. Наприклад, під час обідньої перерви в університеті питав, чи не забув Цикл пообідати. А по дорозі додому ввечері, писав: «Ти закінчив з роботою? Я ще не вечеряв».

Цикл завжди або відповідав, що вже їв, або посилався на зайнятість. До того ж Тін Шуан зрозумів, що він в університеті не щодня: іноді застосунок показував, що між ними відстань у кілька сотень метрів, а іноді — трохи менша за десять кілометрів.

У неділю Венцзя нарешті поїхав додому, і Шуан залишився один. Побачивши, що відстань між ними з Циклом 4,8 км, він запитав:

Ти сьогодні вдома?

Відповіді не було, тому Шуан сфотографував приготовану ним страву та надіслав в чат.

Я приготував смажену рибу з грибами. Не хочеш заїхати до мене та скуштувати?

Через деякий Цикл таки відповів:

У мене сьогодні свинячі реберця в кисло-солодкому соусі.

Мороз: Покажи

Цикл: [прикріплене фото]

Шуан подзвонив йому:

— Може надіслати тобі риби з грибами?

— Я вже їм.

— Ти боїшся зустрітися? Я-то не проти що ти... кхм-кмх... старий... кхм-кхм.

Цикл з усмішкою відповів:

— А ти кудись поспішаєш?

— Просто хочу тебе побачити. Чому б... нам не побалакати по відеовиклику?

— Ні.

— Весь час мені відмовляєш... Ти диви, щоб я такими темпами почну тебе під дверима вашого корпусу підстерігати.

Відстань між намиWhere stories live. Discover now