Зелений тиждень

6. Брунька, Бутончик, Пуп'янок.

- Сину!

Юнгі озирається й бачить лише темний ліс. Він не може зробити ні кроку, бо здається, що його ноги приросли до землі. Альфа відчуває щось важке у себе в руці та опускає голову. Бачить, що тримає сокиру, й не розуміє, що він робить у лісі з сокирою у руках, бо у нього вдома ще багато запасів дерева.

- Сину!

Мін крутить головою, намагаючись зрозуміти, хто його кличе й де ця людина, але він нічого не бачить.

- Ну де ти ходиш?!

Неочікувано для самого себе столяр розуміє, що це голос його батька. Батька, який помер більше ніж двадцять років тому.

Він знову озирається й бачить перед собою кремезного чоловіка, схожого на нього самого, але такого чужого. Юнгі був малий, коли батько помер, й з роками його обличчя стерлося з дитячої пам'яті, але людина перед ним - це точно не його батько.

- Ходімо, нам треба нарубати достатню кількість дерева для зими. Обіцяють, що ця зима буде дуже холодною.

- Не лізь до мене в голову, - шепоче чоловік і, кинувши сокиру на землю, хапається за голову.

- Сину, ну ти йдеш? Твій тато чекає, - альфа озирається на Міна.

- Ти не мій батько, - шепоче столяр. - Не мій батько!

Чоловік дивиться на Юнгі чорними очима й мовчить, а звідкись чується шепіт мавки:

- Тебе не так вже й легко впіймати. Вже вдруге...

- Я сказав, не лізь до мене в голову, - гарчить столяр, крутячи головою у різні боки й намагаючись побачити лісового духа.

- Ти у моєму лісі, тому й правила мої, - біля вуха чується шепіт і альфа швидко повертає голову, але нікого не бачить.

Лише сміх луною.

Мін розплющує очі й бачить перед собою те чортеня, що в лісі з мавкою було. Він здригається й б'ється потилицею об дерево.

- Прокинувся? - питається голос з боку.

Чоловік повертає голову та бачить поряд із собою ще одне чортеня, але трохи менше, ніж перше.

- Та скільки ж вас тут... - приголомшливо говорить альфа.

- Було одинадцять, - говорить ще один голос. Мін повертає голову й бачить перед собою ще двох вогників. Вони, здається, близнюки. - Але п'ятеро вже виросли й пішли в інші ліси.