Зелений тиждень

8. Заспівай.

Юнгі повертається уві сні на спину й хмурить брови, відчуваючи щось холодне плечем. Він, набравшись сил, відкриває очі, покидаючи приємні обійми сну, та бачить, що у хаті він один, й лише прохолодний вітерець змушує його тіло вкриватися мурахами.

Альфа шукає свою одежу й бачить її біля ліжка на підлозі. Чоловік підіймається на ноги, швидко одягаючись, та йде на вихід з хати. Мін зводить брови, коли чує голосний сміх та розмови неподалік. Він повертає голову на звук й бачить, що під старою вербою сидить мавка, а кругом нього зібралися чортенята. Столяр не чув, про що вони говорили, але те, як вони голосно сміялися, вже говорило багато про що.

Він продовжував стояти біля дверей, як його помітив Пуп'янок, підірвався на ноги під здивованим поглядом лісного духа, й побіг до альфи. Вогник схопив чоловіка за руку й потяг до інших, голосно кажучи:

- Ти зробиш нам ще іграшок? Будь ласка, нам вони дуже подобаються!

- Так, звичайно, зроблю, - хитає головою Юнгі, коли чортеня змушує його також сісти на траву й дає йому в руки тільки-но зірвану з дерева гілочку. Мін мовчки дивиться на гілку у своїх руках й, зітхнувши, дістає з кишені невеликий ніж. - Що вам зробити? - він підіймає голову, намагаючись не дивитися на мавку.

- М-м-м... Можливо, ще оленя? - пропонує один з близнюків.

- Але їх в нас багато, - говорить тихенько Бутончик.

- Зроби їм метелика, - неочікувано говорить мавка, дивлячись на альфу.

Чоловік переводить погляд на лісового духа й киває головою. Він збирається почати вирізати, як помічає Бруньку, що напівсидячи спить, опершись на ногу мавки. Юнгі не стримується й пирхає, спостерігаючи, як чортеня пускає слину. Помітивши багатозначний погляд мавки, Мін посміхається одним куточком вуст і приступає до роботи.

Під час того, як альфа вирізав метелика, він часто підіймав очі на лісного духа, до якого з часом почали тулитися вогники. Очі чортенят злипалися, але вони все одне продовжували спостерігати за столяром.

Згодом, коли Юнгі вкотре підняв очі, помітив, що й сама мавка заснула, поклавши свою голову на голову Бутончика. Мін припинив роботу й почав роздивлятися спокійне лице духа. Коли мавка не погрожує, його очі не світяться зеленим, він виглядає дуже гарно й, напевно, якби чоловік побачив його у лісі при інших обставинах, можливо б закохався в красу лісного духа.