Я прокинулася, коли сонце тільки - но котилося за горизонт.
Увісні лорд лисичка виглядав молодшим і розслабленішим. Мідне волосся безладно розкинулося на подушці, дихання повільне й спокійне.
Потренувавшись, я збиралась на раду, розбудивши Ройбена.
Намагаючись знайти свій одяг, він виклав весь запас лайливих слів.
Я засміялася, висковзуючи з покоїв.
Цікаво, як він пояснить запізнення на раду, утім, це наврядче мене хвилює — думала я, крокуючи коридором.
Коли вся рада була у зборі, до зали влетів запиханий Ройбен.
Принц приховав посмішку, киваючи раднику.
Я контролювала кожен м'яз свого обличчя, намагаючись стримати насмішливу усмішку.
— Чим ви всі займалися ввечері?
Трясця.
Лайно.
Чортівня.
— Пив вино з леді Лірією. Потім слухав доповіді гвардійців з валу.
— Була у дереві.
— На ринку. Купував нову броню.
Пауза.
— Леді Лірія, сір Ройбен..?
— Пила вино з сіром Найделом. Потім..потім досліджувала папери.
Які в біса папери? Лайно! Мовчи, просто мовчи!
— Я..я був у своїх покоях. Відповідав на листи.
Валеріон кивнув.
— Далірія — готуй трави, що ми обговорювали раніше.
Твоя задача, Деймоне — контролювати гвардію.
Ремі, пройдись тавернами, послухай, що говорять.
Всі можете бути вільні.
Ви, двоє — вказує принц на нас із Ройбеном — залишаєтесь.
Прощаючись, радники покидають залу. Деймон кидає на мене хитрий погляд. Я відповідаю холодом.
Коли двері закриваються, Валеріон сміється :
— Тебе немає в покоях як мінімум добу. А ти, дорогенька, не маєш паперів, щоб їх досліджувати. Мені варто чекати заперечень?
— Яких заперечень? Я не заперечую, що цієї ночі мала фантастичний секс.
— Ліріє!
— Якщо тобі не сподобалося, міг сказати. — показово дуюсь я.
Валеріон давиться від сміху.
— Я не..Ти розумієш, в чому річ.
— О, то мені варто спробувати збрехати і вмерти в муках.
— О, не вмирай, будь ласка!
