ШКOOL

3

- Ти малий... - не встиг Мінхо огризнутися, як побачив, що ноги хлопця навпроти підігнулись, а тіло обм'якло на ходу, і він став валитись боком на землю. - Блядство.

Хо встиг впіймати його за плечі, та спокійно опустити на траву, притримуючи. Хан очей не відкривав.

- Ей, що там у вас? - викрикнув наближаючись до них фізкультурник. Інші учні зараз пробігали друге коло вздовж поля, тому двох "відставших" було помітно одразу.

- Втратив свідомість... схоже... - відказав Мінхо розгублено, все ще тримаючи Джи у себе на колінах.

- Його потрібно віднести до медпункту. Цього мені тільки не вистарчало. - заметушився і вчитель. - Лі Мінхо, відвисни! Піднімай, я піду з вами.

Хо швидко зібрався та підніс рудого на руках. Він звісно знав, що Джисон худорлявий, але зараз він відчув наскільки. Нести його у бік корпусу не те, що не тяжко, таке враження, що навіть надто легко як для його віку. І як в такому крихітному і слабкому тілі вміщається стільки сили давати гідний відпір - Мінхо не знав.
В довбаному медпункті, як завжди, не виявилось медсестри, і вчитель попрямував у її пошуках, залишивши хлопців чекати його в приміщенні.

Ситуація викликала у Мінхо двоякість. Вперше за стільки часу. Ставити підніжки і валити рудого всією масою на землю - це одне, а старатись акуратно покласти його на ліжко-кушетку у медпункті, наче хлопць може розсипатись в будь-який момент - зовсім інше. Як лампочка, загорілась у Хо думка про це: Хан не сталевий.
Чекаючи вчителя та шкільну медсестру, Лі згадував уроки, на яких вони вивчали дії першої допомоги. Бувала розубленість минула, зараз він спокійно вклав хлопця головою на свою скручену олімпійку, та розстібнув блискавку на хановій. Коли він відкривав вікно, щоб впустити свіжого повітря, до кабінету забігла медсестра та почала оглядати хлопця. Лі встав у неї за спиною, та спостерігав за її діями. Вона попросила того трохи підняти Джи ноги, це наче покращить кровопостачання, а сама піднесла йому до носа ватку, змочену нашатирним спиртом. Хан скривився, очевидно, отямившись. Коли він розплючив очі та сфокусував погляд, побачив напроти Лі, що тримав його ноги. Хан різко здригнувся, оскільки не розумів що відбувається і де він взагалі, а вид його чорноволосого ворога ніяк не сприяв спокою.

- Не сіпайся, блять, а то знову відключишся, - промовив Мінхо, втримавши Джисона за плечі на місці.